КОММЕНТАРИИ Е. ХАРИТОНОВА К ЧЕТВЕРТОМУ ТОМУ ПСС А. Р. БЕЛЯЕВА, в котором находятся 3 произведения, впервые вышедших в книжных изданиях на Украине ( раньше, чем в России ).

ЧУДЕСНОЕ ОКО

Первая половина 1930-х для А.Р. Беляева было временем вынужденного простоя и безденежья. Рассказы и романы писателя перестали публиковать центральные издательства и журналы. В результате роман о развитии глубоководного телевидения и поисках легендарной Атлантиды «Чудесное око» впервые был издан 1935 году в киевском издательстве «Молодой большевик» на украинском языке. Рукопись романа не сохранилась, поэтому все последующие переиздания романа — перевод на русский язык с этого, украинского, издания.

ЗВЕЗДА КЭЦ

Первая публикация в журнале «Вокруг света», №№ 2-11 за 1936 год. Первое книжное издание вышло в 1940 году в «Детгизе». До 1956 года не переиздавался. С тех пор роман выходил неоднократно.

«Звезда КЭЦ» — первое в отечественной научной фантастике произведение, описывающее жизнь автономной научной станции на околоземной орбите. Как и в случае с «Прыжком в ничто», роман явился результатом увлечения Беляева идеями К.Э. Циолковского и его последователей. В переписке двух великих мечтателей фигурировало другое название книги — «Вторая Луна», но после смерти ученого Беляев переименовал роман и дал посвящение калужскому мечтателю. «КЭЦ» — так называется космическая станция. Как нетрудно догадаться, это инициалы Константина Эдуардовича Циолковского. Помимо увлекательного сюжета, роман изобилует несколькими десятками научно-фантастических идей и удивительно точными предвидениями.

( Александр Романович Беляев вывел своего критика Абрама Рувимовича Палея персонажем этого романа. "Планета Ким" — "Звезда Кэц". Зеев Бар-Селла).

НЕБЕСНЫЙ ГОСТЬ

Впервые опубликован в газете «Ленинские искры» за 1937 г. (17–27 декабря) и 1938 г. (1 января — 3 июля). При жизни Беляева роман больше не переиздавался. В послевоенное время роман был опубликован всего три раза — в ленинградском журнале «Искорка» в №№ 1–4 за 1986 год, в сборнике «Звезда КЭЦ» Пермского книжного издательства (1987) и в 2001 году в сборнике «Небесный гость» издательства «Центрполиграф».

«Небесный гость» — одно из лучших научно-фантастических произведений, появившихся в 1930-е гг. в советской литературе. И одно из самых неизвестных в творчестве А.Р. Беляева. Его герои, группа ученых, совершают одно из первых в отечественной фантастике путешествий на планету другой звезды. Роман во многом новаторский и провидческий. Так, впервые в истории мировой фантастики была задействована идея использования сближения двух звезд для перелета между ними (эту идею позже разрабатывали многие фантасты — И.А. Ефремов, Г. Альтов и др.). Воплощение в реальной жизни и в проектах ученых получили и другие беляевские идеи: использование атомной энергии и приливных сил для межпланетного перелета, использование парашюта для аэродинамического торможения при спуске в атмосфере другой планеты (успешно было осуществлено станциями «Венера» и «Марс»)… Но не только научными находками привлекателен роман. Немаловажно и то, что написан он живо, увлекательно, с юмором, что совсем уж не характерно для тяжеловесных науч-но-технических романов конца 1930-х.

http://www.litmir.net/br/?b=165164&p=122

Чудесне око: Науково-фантастичний роман. – К.: Молодий більшовик, 1935. – 221 с. 15 000 пр.

Зірка КЕЦ: Науково-фантастичний роман / Худ. Н. Травін. – Киïв-[Одеса]: Молодий більшовик, 1936. – 244 с. 2 крб. 25 коп., оправа 50 коп., 15 000 пр.

Исходя из библиографий Лукашина, Никитиной, Бугрова и Халымбаджи, Ляпунова, Бар-Селлы, Харитонова, нижеследующие произведения ( кроме: Ни жизнь, ни смерть, а также невыясненных: Пропавший остров. Рогатый мамонт, Анатомический жених ) вошли в книжное издание впервые:

Небесний гість.

Язык издания: украинский

Киев: Молодь, 1963 г.

Серия: Пригоди Подорожі Наукова фантастика

Тираж: 65000 экз.

ISBN в издании не указан

Тип обложки: твёрдая

Формат: 84x108/32 (130x200 мм)

Страниц: 254

Описание:

Упорядник (составитель) Б. В. Ляпунов,

художник В.М.Ігнатов.

Содержание:

О.Беляєв. Небесний гість, (повесть, перевод Л.Ф.Ляшенко), с. 3-72

О.Беляєв. Ні життя ні смерть(рассказ, перевод Н.І. Свечнікової), с. 73-108

О.Беляєв. Замок відьом, (рассказ, перевод К.І. Юречко), с. 109-139

О.Беляєв. Білий дикун, (рассказ, перевод К.І. Юречко), с. 140-168

О.Беляєв. Зник остров, (рассказ, перевод Н.І. Свечнікової), с. 169-187

О.Беляєв. Сліпий політ, (рассказ, перевод А.Я. Сенкевича), с. 188-201

О.Беляєв. Рогатий мамонт, (рассказ, перевод А.Я. Сенкевича), с. 202-212

О.Беляєв. Сезам, відчинись!, (рассказ, перевод А.Я. Сенкевича), с. 213-232

О.Беляєв. Анатомічний жених, (рассказ, перевод А.Я. Сенкевича), с. 245-251

http://fantlab.ru/edition45628

http://fantlab.ru/blogarticle34016

Сезам, откройся! // Всемирный следопыт. 1928. № 4. С. 286–297 [Подпись: А. Ром].

Указ. соч. [Под назв.: «Электрический слуга»] // Вокруг света. Л. 1928. № 49 [Подпись: Роме]. [Опубликованный в ленинградском журнале «Вокруг света» (1928. № 49. С. 7—11) рассказ «Электрический слуга» представляет собой обратный перевод с иврита из нью-йоркской еврейской газеты].

http://www.litmir.net/br/?b=196944&p=92

Б. Ляпунов, "Александр Беляев"

Изд-во Советский писатель, М., 1967 г.

В том же году (1928) появился еще один рассказ — «Сезам, откройся!!!», подписанный одним из псевдонимов Беляева — А. Ром. Это юмореска о наказанной скупости. Богач, не доверяющий даже банку, держит все свои капиталы дома. А его старому слуге уже пора на покой. Кто же заменит старика? Механические слуги-роботы! Но в металлических футлярах прячутся не автоматы, а ловкие мошенники. И ночью из сейфов богача исчезают все ценности...

С этим рассказом Беляева произошел курьезный случай. Он был напечатан в ленинградском журнале «Вокруг света» под названием «Электрический слуга» как перевод из американской газеты, издававшейся на древнееврейском языке. Рассказ, таким образом, совершил «путешествие» за границу и вернулся обратно уже в качестве зарубежной новинки...

http://www.detskiysad.ru/raznlit/belyaev0...

http://fantlab.ru/work3086

Спасибо пользователям-библиографам milgunv и visto!

Олександр Бєляєв… Ім'я цього письменника-фантаста викликає в уяві читача захоплюючий світ мрій, що постає з сторінок його творів.

Читач зустрічається там з людиною-рибою і людиною-птахом, дізнається про дивні винаходи і незвичайні відкриття. Разом з героями Бєляєва плаває повітряними річками на дирижаблі, опускається в морські глибини і піднімається в космос, досліджує Місяць, розкриває таємниці Венери. Читач вирушає в легендарну Атлантиду і створює підводні плантації біля морських берегів…

Творчість Олександра Романовича Бєляєва дуже різностороння. Якої б галузі письменник не торкався, він завжди розкриває щось нове, незвичайне. Про що б не фантазував Бєляєв, із сторінок його творів постають інтересні, яскраві люди.

Видатний фантаст любить малювати незвичайне у звичайній обстановці. Герої романів «Володар світу», «Продавець повітря», «Людина, що знайшла своє обличчя» діють у дуже буденній обстановці, роблячи надзвичайні винаходи. Проте читач вірить у їхню реальність.

Іноді письменник трохи змінює творчий прийом — він переносить звичайне в незвичайну обстановку. Завдяки цьому як щось цілком реальне сприймаються грандіозні картини космосу, пейзажі Місяця і Венери, казковість підводного світу.

Працьовитість і талант Бєляєва просто дивовижні. І хто знає, скільки цікавих книжок створив би він ще, якби передчасна смерть не обірвала життя цього чудового письменника.

Життя О. Р. Бєляєва не багате на зовнішні події, але воно було справжнім подвигом.

Бєляєв народився в 1884 році. Він пройшов важкий життєвий шлях. Готуючись стати юристом, студент Бєляєв одночасно займався музикою в консерваторії, працював декоратором у театрі. Діставши юридичну освіту, Бєляєв став юрисконсультом. Згодом він був бібліотекарем, вихователем у дитячому будинку і, нарешті, інспектором міліції. Тільки в 1925 році він узявся за професіональну літературну роботу.

Бєляєв спочатку жив у Москві, потім переїхав до Ленінграда, а останні роки свого життя провів у місті Пушкіно. Там його застала війна, там він і помер у січні 1942 року.

Такі основні віхи біографії письменника. Здавалося б, що в ній немає нічого особливого, хіба тільки — багато професій, далеких одна від одної. Проте доля письменника була трагічною. Ще в дитинстві з ним сталася пригода, цілком зрозуміла, якщо зважити, що майбутній письменник був романтиком і мрійником. Хлопчикові заманулося політати, він виліз на дах будинку стрибнув униз і пошкодив хребет.

Хвороба переслідувала письменника протягом усього життя. Але він мужньо боровся з нею. Його зброєю була невтомна праця. Автор книжок про пригоди на суші і на морі не міг подорожувати. Та знання і уява зробили доступними для його зору і далеку Індію, і тропіки Південної Америки, і сувору Арктику. За шістнадцять років — з 1925 по 1941 — О. Р. Бєляєв написав близько сімдесяти творів.

Захоплення й подив викликає ерудиція письменника, різносторонність його інтересів. Однаково вільно орієнтувався він у техніці, медицині і біології, океанографії і повітроплаванні, космонавтиці і астрономії, етнографії і геофізиці. Який велетенський труд стоїть за цим! Бєляєв завжди був у курсі найновіших наукових досягнень свого часу. Більше того, як письменник-фантаст, він прагнув випередити їх, заглянути далеко вперед. Про підводне телебачення, атомну енергію, політ на ракетоплані він написав задовго до того, як вони ввійшли в життя.

Талант письменника був дуже багатогранний. Бєляєв писав науково-фантастичні і пригодницькі романи, повісті, оповідання і віддавав належне нарисові, працював над сценарієм і радіопостановкою, писав рецензії і літературно-критичні статті.

Творчий шлях Бєляєва — це шлях шукань. Письменник шукав і знаходив не тільки оригінальні фантастичні передумови, цікаві теми, перспективні наукові чи технічні ідеї, а й способи розв'язати одне з найголовніших завдань, що стояли перед науковою фантастикою — створити повноцінні художні образи, розкрити характери людей. У ряді найкращих своїх творів Бєляєву пощастило розв'язати це завдання. Правильні ідеологічні позиції допомогли йому написати твори гострого соціального спрямування, які ще й досі звучать актуально. У творах письменника читач бачить дві несхожі картини — старого і нового світу: старого, де наука служить капіталові, і нового, де вона приносить людям щастя.

В основі творів Бєляєва, як правило, лежить політичний конфлікт: люди праці, люди миру і прогресу стикаються з представниками капіталістичного суспільства, носіями потворної людиноненависницької моралі. Письменник показав розтлінність того ладу, що породжує вчених-злочинців типу професора Керна або войовничих претендентів на світове панування, таких, як Штірнер та Бейлі. Бєляєв викриває царство капіталу, де навіть найцінніші наукові відкриття обертаються на шкоду людям. Зіткнення, змальовані письменником, звичайно завершуються перемогою розуму, гуманізму. Тих, хто намагається піти наперекір прогресу, чекає неминуча загибель.

В одному ряду з найкращими романами О. Бєляєва стоять його науково-фантастичні оповідання, такі, як «Хойті-Тойті» та «Амба» із серії про професора Вагнера, цікава сучасна робінзонада — «Мертва голова», а також створені письменником нариси про міста майбутнього — «Місто переможця» та «Зелена симфонія», як і нарис про Ціолковського «Громадянин Ефірного Острова», що й досі є прекрасними зразками нарисової фантастики.

Українські читачі добре і давно знають творчість О. Р. Бєляєва. Ще до війни на Україні видавалися книжки письменника. Так, наприклад, роман «Чудесне око», виданий українською мовою, вперше побачив світ на Україні.

У післявоєнні роки твори О. Р. Бєляєва, зокрема такі відомі романи, як «Людина-амфібія», «Голова професора Доуеля», «Зірка КЕЦ» «Аріель» та інші, неодноразово перевидавалися. Знову побачили світ також кілька повістей і оповідань — «Вічний хліб», «Острів загиблих кораблів», «Хойті-Тойті», «Кінець світу», «Містер Сміх», «Над прірвою».

У книзі «Небесний гість» зібрано маловідомі, але дуже цікаві твори письменника. Переважна більшість їх досі не перевидавалася. Це такі твори, як фантастична повість «Небесний гість» (1937–1938), присвячена «космічній» темі: Бєляєв змальовує незвичайну катастрофу, викликану наближенням до Землі зорі з глибин Всесвіту. Ця катастрофа для письменника тільки привід, щоб відтворити подію, рівної якій не було в історії людства — подорож у світ іншого сонця, іншої планети.

Звичайно, спосіб, з допомогою якого герої повісті потрапляють на іншу планету, вигаданий.

Проте Бєляєв так уміло пов'язує події, так правдоподібно змальовує цю дивовижну космічну подорож, що в читача не виникає ніяких сумнівів щодо вірогідності його домислу. Художніми засобами письменник стверджує глибоко матеріалістичну ідею про множинність населених світів у Всесвіті. І коли герої повісті попадають на планеті-супутнику іншої зорі в світ, який багато чим схожий на земний, читач сприймає це як закономірне торжество справжньої науки.

Тепер, у вік космічних польотів, ця ідея особливо актуальна. Сучасна астрономія вважає цілком можливою й закономірною наявність у інших зірок землеподібних супутників, на яких виникло в тій чи іншій формі життя.

Не все в повісті рівноцінне. Так, образи деяких героїв окреслені схематично. Проте «Небесний гість» — один з цікавих творів видатного радянського фантаста. Повість досі була майже невідома. Вона друкувалася в газеті «Ленинские искры» (Ленінград) і ніколи не виходила окремим виданням.

Повість «Замок відьом» було опубліковано в 1939 році, на початку другої світової війни. Події, змальовані в ній, відбуваються після вторгнення фашистів у Чехословаччину. Письменник показав, як фашисти прагнуть використати для воєнних потреб великі наукові відкриття. Для цього вони не спиняються ні перед чим, навіть перед злочинами. Як і в інших творах, сюжет повісті гострий і динамічний.

Спосіб концентрувати енергію космічних променів — фантастичне припущення. Але, користуючись ним, Бєляєв реалістично зображає долю прогресивного вченого у фашистській Німеччині.

Вивченню космічних променів у наш час надають велике значення. За цими вісниками з космосу ведуть спостереження прилади, встановлені на високогірних станціях, супутниках і космічних ракетах. І якщо сучасна наука ще не ставить проблеми використання космічних променів як джерела енергії, то вже намічаються шляхи для практичного застосування їх під час розвідування земних глибин. Проникаючи в товщу Землі і по-різному проходячи через різні породи, ці промені допоможуть краще розпізнати внутрішню будову нашої планети і виявляти корисні копалини. За межами атмосфери інтенсивність космічних променів значно більша, ніж біля земної поверхні. Цілком імовірно, що в майбутньому наука знайде способи поставити на службу людям космічні промені, які доходять до нас із глибин Всесвіту.

В основу оповідання «Ні життя ні смерть» (1926) покладено ідею російського вченого Бахмєтьєва про анабіоз, тобто такий стан охолодженого живого організму, який дуже вдало визначений заголовком цього оповідання. Але якщо Бахмєтьєв провадив досліди з комахами і дрібними тваринами, то Бєляєв піддає анабіозові людей. Повільно нагріваючи, організм можна оживити.

Так письменник, ніби на машині часу, переносить героя оповідання в майбутнє. Однак, створюючи це оповідання, Бєляєв, очевидно, не ставив собі за мету показати майбутнє — воно займає занадто мало місця, автор не скористався з тих надзвичайних можливостей, які відкриває анабіоз. А тому оцінювати оповідання треба не з точки зору такого показу.

Оповідання «Ні життя ні смерть» по суті викриває засобами фантастики капіталістичну дійсність. Анабіоз в руках підприємців — це зброя, спрямована проти робітників. Доведених до розпачу безробітних змушують на час кризи поринати в сон на грані життя і смерті.

Оповідання написане дуже живо, а гумористичні нотки в першій частині надають йому особливо привабливого колориту.

Цікава і наукова ідея твору. Можливості, які відкриває анабіоз, становлять тепер особливий інтерес для космобіологів. Якби пощастило на якийсь час припинити життєві функції людського організму, відпало б багато труднощів, зв'язаних з тривалими подорожами до інших планет і навіть до інших зірок. Радянські і зарубіжні вчені успішно провадять досліди в галузі анабіозу з різними тваринами. Часткове охолодження застосовується і до людини — під час тяжких операцій. Є підстави гадати, що в майбутньому анабіоз використовуватиметься в медицині і в космонавтиці.

Чи можлива подорож у часі, здійснена героями Бєляєва з допомогою анабіозу? Теоретично на це питання можна дати ствердну відповідь. При надзвичайно великій швидкості польоту, що дорівнюватиме швидкості світла, час на зорельоті протікатиме інакше, ніж на Землі. Цей «парадокс часу» завбачено теорією відносності. Фізики вже довели, що він справедливий для світу елементарних частинок. Але біологія тут ще не сказала свого слова, і перевірку не в мікро, а в макросвіті, причому на живих істотах, ще не проведено. Проте вже штучні супутники дадуть змогу дізнатися, чи існує завбачена теорією різниця в плині часу.

З розвитком космонавтики, зростанням швидкості польоту космічних кораблів «парадокс часу» набуватиме дедалі більшого практичного значення. І в принципі не виключена можливість, що піддані анабіозу мандрівники, повернувшись на Землю після польоту, зустрінуться з своїми потомками.

Бєляєв не цурався й гумору. В збірнику «Небесний гість» вміщено два гумористичні оповідання: «Сезам, відчинися!» (1928) та «Анатомічний жених» (1940), у яких він висміює буржуазні звичаї.

Сюжет фантастичного оповідання «Анатомічний жених» нескладний. Головний герой твору потрапляє в трагікомічну ситуацію. Сцена, коли Сідданс пересвідчується, що став прозорий, і намагається будь-що повернути собі нормальний вигляд, спочатку викликає усмішку. Та ось, попавши в скрутне становище, герой змушений виступати на підмостках! Така сумнівна артистична кар'єра може привабити тільки доведену до відчаю людину. І усмішка мимоволі зникає. Та й остання розмова Сідданса з нареченою, яка відмовилась од нього, залишає гіркий осадок. Так сумно закінчилися мрії героя про щастя…

Проблема, поставлена Бєляєвим в оповіданні «Анатомічний жених» — боротьба з утомою, — цікавить сучасну науку, яка шукає шляхів підвищення працездатності людини. Особливо це має значення в умовах космічного польоту. Тепер учені працюють над створенням препаратів, які допомагатимуть організмові витримати велике напруження, перебороти втому, сонливість, пригнічений настрій. Отже, мрія Бєляєва про перемогу над втомою і сном — не безпідставна вигадка.

Викриттю капіталістичних порядків і звичаїв присвячені також оповідання «Білий дикун» (1926) та «Зник острів» (1935).

Основою для оповідання «Білий дикун» послужила справжня подія — у 20-х роках було знайдено представника первісного племені, доти невідомого науці. Бєляєв використовує цей факт, щоб показати зворотний бік буржуазної цивілізації, яка породжує інстинкти значно гірші, ніж були в наших давніх предків.

Людина людині вовк — такий один із неписаних законів капіталізму. В гонитві за прибутками всі засоби добрі, і тому верховоди акціонерного товариства «Дирижабль» знищують споруджений в Атлантичному океані плавучий аеродром — штучний острів, який загрожував підірвати їхню монополію на користь авіаційних компаній (оповідання «Зник острів»).

Бєляєв прагнув показати багато ідей втіленими в життя задовго до того, як вони були здійснені. В 1935 році він написав оповідання «Сліпий політ» — про кругосвітній переліт на надзвуковому стратоплані. Для польоту на великих висотах стратоплан було обладнано ракетним двигуном. Письменник розповідає про літак, що летів із «майже космічною» швидкістю і міг би стати супутником Землі, якби досяг швидкості вісім кілометрів на секунду. Такі машини з'явилися значно пізніше.

Це оповідання Бєляєва не втратило наукового значення і в наші дні, коли авіація стала висотною і швидкісною.

Літаючи на супутниках-кораблях «Восток-3» та «Восток-4», Ніколаєв і Попович думали про те, що «не заторами той час, коли на зміну літакам прийдуть космічні кораблі, які перевозитимуть пасажирів та вантажі…» Героїчний політ В. Биковського та В. Терешкової — новий крок у освоєнні Космосу.

В оповіданні «Рогатий мамонт» (1938) Бєляєв торкається проблем енергетики майбутнього. Він пише про передачу енергії на великі відстані без дротів, про створення важкої і надгустої матерії з атомів, позбавлених електронів. Припускаючи можливість винайдення засобів ізоляції для такої електроактивної ядерної речовини, письменник розповідає про застосування важкої матерії як джерела енергії на літальних апаратах-електронах.

Мріючи про нові джерела енергії, Бєляєв підводить читача до думки про те, що великої густини речовину, яка зустрічається тільки в природі, наприклад, на зорях «білих карликах» або на Сонці, можна створити і штучно. Сучасна фізика працює тепер над приборканням «сонячної матерії» — плазми, що дасть у майбутньому широкі можливості для розвитку термоядерної енергетики. З другого боку, фізика високих тиснень відкриває великі перспективи для створення і надгустої речовини, такої, яка, певно, є в глибинах Землі. І хоча ідея, висловлена Бєляєвим в оповіданні «Рогатий мамонт», фантастична, сама думка про практичне застосування сил, прихованих у надрах атома, становить інтерес. Слід відзначити, що оповідання було написане в той час, коли ядерна фізика перебувала ще тільки на підступах до оволодіння внутрішньоатомною енергією.

Олександра Романовича Бєляєва справедливо вважають видатним майстром науково-фантастичного жанру. Творчість письменника переконливо свідчить про величезні можливості наукової фантастики. Цінність творів Бєляєва, в яких змальовуються перспективи розвитку науки і техніки, безсумнівна. Письменник боровся на ідеологічному фронті своєю зброєю — фантастикою, яку люблять і цінять читачі скрізь. Творчість О. Бєляєва, якого тепер знають уже багато мільйонів людей, стверджує світле, гуманістичне начало, віру в торжество ідей розуму й прогресу.

Б. Ляпунов

http://fantlab.ru/edition45628

ЗМІСТ

Олександр Бєляєв НЕБЕСНИЙ ГІСТЬ

НЕБЕСНИЙ ГІСТЬ

1. Світова сенсація

2. Де ділася Олена?

3. Дивовижна знахідка

4. Розмова на веранді

5. У пастці

6. Крізь повітряний потік

7. Неспокійний день

8. Зоря працює

9. Дорожня пригода

10. Крижаний метеорит

11. Небожителі

12. Майстерність Архімеда

13. Перед посадкою

14. Здрастуй, Бето!

15. На листку-самольоті

16. Калейдоскоп

17. Розділ з поганим початком і щасливим кінцем

НІ ЖИТТЯ НІ СМЕРТЬ

1. Містер Карлсон пропонує свій план

2. Дивний клієнт

3. Безутішний племінник

4. Воскресіння мертвих

5. Вигідне дільце

6. У кризі Гренландії

7. Повернення

8. Агасфер

9. Під зоряним небом

ЗАМОК ВІДЬОМ

1. Втікач

2. Загадкові мешканці

3. Зустріч у лісі

4. Рішучий крок

5. Новий служник

6. Горе старої Марти

7. Бунт

8. Пізній гість

9. Останнє побачення

БІЛИЙ ДИКУН

1. Птах на капелюшку

2. Неприємний візит

3. Щоденник професора Лікорна

4. Продовження щоденника

5. Адам виходить у світ

6. Домашній університет

7. Врятована Дездемона

8. Леопард у домі

9. Втеча

10. Небо над головою

11. Кінець Адама

ЗНИК ОСТРІВ

1. Коротка розмова

2. Над океаном

3. Сонячний годинник зіпсувався

4. У Гольфстрімі

5. На плоту

6. Візит у відповідь

СЛІПИЙ ПОЛІТ

1. Ловець сигналів

2. Тамничий болід

3. Стратоплан зник

4. Сліпий політ

5. «А земля ж кругла!»

РОГАТИЙ МАМОНТ

«СЕЗАМ, ВІДЧИНИСЬ!»

1. Уразливе місце Едуарда Гане

2. Неймовірна пропозиція

3. Випробування Йоганна ще не закінчилися

4. Механічні слуги

5. Ніч кошмарів

АНАТОМІЧНИЙ ЖЕНИХ

У СВІТІ МРІЇ

ЗМІСТ

"З молодих маловідомих поки що Сандро Касьянюк має дані зробитися в майбутньому українським Уеллсом з пролетарською ідеологією, але його великий талант перебуває ще в ембріональному стані розвитку, і творів хоч трохи викінчених він дав мало, а втім і хаотичні його нариси — дуже цікаві для тих, хто здатен зацікавитися творчістю, яка не дійшла ще ступеня мистецтва."

"Становлення української радянської прози" (1925) — О. Білецький. Зібрання праць: У 5 т. К. 1966. т. 3, Українська радянська література. Теорія літератури., с. 21

Людина-амфібія: Науково-фантастичний роман / Пер. Л. Вовчик. — Харків: ДВУ, 1930. — 230 с.

Чудесне око: Науково-фантастичний роман. – К.: Молодий більшовик, 1935. – 221 с. 15 000 пр.

Зірка КЕЦ: Науково-фантастичний роман / Худ. Н. Травін. – Киïв-[Одеса]: Молодий більшовик, 1936. – 244 с. 2 крб. 25 коп., оправа 50 коп., 15 000 пр.

Голова професора Доуеля: Науково-фантастична повість / Пер. В. Козаченка; Мал. В. Довгаля // У світі пригод. – К.: Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1957 – с.171-247; усього 578 с., 3 крб. 30 коп., 100 000 екз.

Людина-амфібія: Науково-фантастичний роман / Пер. Л. Є. Вовчик; Худ. Г. В. Малаков. – К.: Молодь, 1957. – 164 с. – (Бібліотека пригод та наукової фантастики). 4 крб. 20 коп. 50 000 прим. (п) – підписано до друку 11.11.1957 р.

Зірка КЕЦ: Науково-фантастична повість / Пер. Ю. Доленка; Мал. А. Пустовіта. – К.: Дитвидав, 1958. – 156 с. – (У світі пригод). 3 крб. 45 коп. 85 000 пр. (п) – підписано до друку 08.05.1958 р.

Людина, що знайшла своє обличчя: Науково-фантастичні твори. – К.: Молодь, 1959. – 488 с. – (Бібліотека пригод та наукової фантастики). 9 крб. 55 к. 80 000 пр. (п) –підписано до друку 18.10.58 р.

Продавець повітря / Пер. Г. Г. Кулінича – с.5-132

Людина, що знайшла своє обличчя / Пер. О. М. Федосенка – с.133-302

Аріель / Пер. П. Д. Моргаєнка – с.303-484

Хойті-Тойті: Винаходи професора Вагнера. Матеріали його біографії зібрани О. Беляєвим [Оповідання] / Пер. Н. І. Свєчнікової; Худ. Є. Соловйов. – К.: Молодь, 1960. – 100 с. – (Бібліотечка пригод та наукової фантастики). – 1 крб. 35 коп., 115 000 пр. (о) – підписано до друку 04.01.1960 р.

Хойті-Тойті – с.3-78

Над безоднею – с.79-97

Мертва голова: Оповідання / Пер. Ф. М. Динька; Худ. А. Р. Брусиловський. – К.: Молодь, 1961. – 112 с. – (Бібліотечка пригод та наукової фантастики). 15 коп. 65 000 пр. (о) – підписано до друку 05.01.1961 р.

Мертва голова – с.3-62

Містер Сміх – с.63-90

Невидиме світло – с.91-109

Стрибок у ніщо: Фантастичний роман / Пер. Д. М. Прикордонного; Худ. Г. С. Зубковський та Г. В. Малаков. – К.: Молодь, 1961. – 260 с. – (Пригоди. Подорожі. Наукова фантастика). 59 коп. 65 000 пр. (п) – підписано до друку 30.05.1961 р.

Стрибок у ніщо: Фантастичний роман – с.5-250

Б. Ляпунов. Післямова – с.251-256

Небесний гість: [Повість та оповідання] / Упор. Б. В. Ляпунов; Худ. В. М. Ігнатов. – К.: Молодь, 1963. – 256 с. – (Пригоди. Подорожі. Наукова фантастика). 55 коп. 65 000 пр. (п) – підписано до друку 15.06.63 р.

Небесний гість: [Повість] / Пер. Л. Ф. Ляшко – с.3-72

Ні життя ні смерть: [Оповідання] / Пер. Н. І. Свечникової – с.73-108

Замок відьом: [Оповідання] / Пер. К. І. Юрченко – с.109-139

Білий дикун: [Оповідання] / Пер. К. І. Юрченко – с.140-168

Зник острів: [Оповідання] / Пер. Н. І. Свечникової – с.169-187

Сліпий політ: [Оповідання] / Пер. А. Я. Сенкевича – с.188-201

Рогатий мамонт: [Оповідання] / Пер. А. Я. Сенкевича – с.202-212

«Сезам, відчинись!»: [Оповідання] / Пер. А. Я. Сенкевича – с.213-232

Анатомічний жених: [Оповідання] / Пер. Н. І. Свечникової – с.233-244

Б. Ляпунов. У світі мрії: [Післямова] – с.245-251

Стрибок у ніщо: Фантастичний роман / Пер. Д. М. Прикордонного; Худ. Г. В. Малаков. – К: Молодь, 1969. – 256 с. – (Компас). 57 коп. 100 000 пр. (п) – підписано до друку 03.13.68 р.

Людина, що знайшла своє обличчя: [Науково-фантастичні твори]. – К.: Молодь, 1975. – 576 с. – (Компас). – 85 коп., 50 000 пр. (п)

Людина, що знайшла своє обличчя / Пер. О. М. Федосенка – с.

Аріель / Пер. П. Д. Моргаєнка – с.

Продавець повітря / Пер. Г. Г. Кулінича – с.

Мертва голова: Науково-фантастичні твори / Худ. В. Д. Гринько. – К.: Молодь, 1977. – 288 с. – (Компас). 1 крб. 20 коп., 100 000 пр. (п) – підписано до друку 16.05.1977 р.

Людина-амфібія: [Роман] / Пер. Л. Є. Вовчик – с.3-154

Білий дикун / Пер. К. І. Юрченко – с.155-182

Мертва голова / Пер. Ф. М. Динька – с.183-229

Хойті-Тойті / Пер. Н. І. Свєчникової – с.230-287

Голова професора Доуеля/ пер.В .Козаченка — К. Школа. 2006. 224 с. ("Моя улюблена книжка" )

Людина — амфібія/ пер. Л. Вовчик — с.6; Мертва голова/ пер.Ф. Динька — с.218 — К. Школа. 2009. 288 с. ("Моя улюблена книжка" )

Голова професора Доуеля/ пер. В. Козаченка — К. Школа. 2006. 224 с. ( "Світ неймовірних пригод" )

Людина — амфібія/ пер. В. Козаченка — с.6; Мертва голова/ пер. Ф. Динька — с.218 — К. Школа. 2009. 288 с. ("Світ неймовірних пригод")

Людина — амфібія. Острів Загиблих Кораблів. Голова професора Доуеля/ пер. І. Базилянської, с.9, 203, 343 ( Золота серія "Бібліотека пригод" ) — Хк. "ВД Школа". 2009. — 512 с.

Публикации в периодике и сборниках.

Голова професора Доуеля: Науково-фантастична повість / Пер. В. Козаченка; Мал. В. Довгаля // У світі пригод. – К.: Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1957 – с.171-247.

Творчество автора.

1. Н.І. Чорна. Беляєв Олександр Романович // Українська літературна енциклопедія. Т.1. – К., 1988 – с.160-161.

2. В.Н. Владко. Пути научной фантастики ( о романе АРБ "Человек-амфибия" ). Детская литература. №7/1939, с.13 — 16.

3. В.Н. Владко. [О романе «Человек-амфибия»] // Техника, 1934, 14 августа – с.

Источники.

1. А.Р. Беляев. Изобретения профессора Вагнера. М.Эксмо.2010. ( СС т.7, серия Отцы-основатели.Русское пространство ).

2. Виталий Карацупа, Владимир Колядин: http://archivsf.narod.ru/1884/aleksander_...

3. Архів М. О. Ковальчука.

4. Зеев Бар-Селла "Александр Беляев"

© первая публикация http://argo-unf.at.ua/forum/9-40-3

https://fantlab.ru/edition125762

https://fantlab.ru/blogarticle33891

Професор С. Семенов-Зусер: