облако тэгов
II. Rezensionen Die Welt der Slaven LX, 2015, 180-202.
Walter Smyrniw: Ukrainian Science Fiction. Historical and thematic perspectives.
Bern u.a.: Peter Lang 2013. 388 S.
Walter Smyrniw, emeritierter Professor für Slavistik der renommierten McMaster
University in Hamilton/Ontario, legte 2013 nach Jahren der Recherche und konzentrierten
Arbeit seine große Monographie über die Ukrainische Science Fiction
(USF) im 20. Jh. auf Englisch vor, über die damit nun endlich ein maß-
gebendes Standardwerk geschaffen wurde. Das ist eine Pionierleistung, die gar
nicht hoch genug eingeschätzt werden kann. So etwas gab es bislang weder in
ukrainischer, noch in russischer und schon gar nicht in englischer Sprache. Das
konnte auch nur ein Wissenschaftler wie Smyrniw leisten, der alle drei Sprachen
gleichermaßen beherrscht und darüber hinaus noch des Deutschen kundig ist.
Mit großer Akribie und wissenschaftlicher Zuverlässigkeit, mit sicherer Gestaltungskraft
und in gut lesbarer Sprache, die auch ein breiteres Publikum erreicht,
ist es ihm gelungen, die Entwicklung, die Spezifik, die kulturpolitischen Rahmenbedingungen
und den erstaunlichen thematischen Reichtum der USF im
Zeitraum von 1906 bis 2000 in 20 Kapiteln auf knapp 400 Seiten darzustellen.
Den Anspruch, damit eine vollständige oder erschöpfende Darstellung der Geschichte
der ukrainischen Science Fiction zu bieten, erhebt er nicht. Er beschränkt
sich programmatisch auf deren thematischen Entwicklungsgang, Fragen
von Form, Stil und literarischer Wertigkeit berührt er nur am Rande.
Anders als die sowjetische Literaturwissenschaft behauptete, die während der
Sowjetherrschaft über die Ukraine von 1922 bis 1991 die absolute Deutungshoheit
beanspruchte, bildet den Beginn der USF nicht erst Vynnychenkos (Воло-
димир Винниченко) dreibändiges Erfolgsbuch „Soniashna mashyna“ („Сoняш-
на машина“) von 1928. Die ersten drei SF-Autoren waren Krat, Chaikovskyi
und Kapii, junge technikbegeisterte Sozialisten, nicht aber Anhänger der
Bolschewiki, weshalb ihre in der Ukraine oder im Westen erschienenen Werke
von der sowjetischen Zensur totgeschwiegen wurden. Die erste ukrainische
Utopie, der Kurzroman des Emigranten Pavlo Krat (Павло Крат) „Koly ziishlo
sontse: opovidannia z 2000 roku“ („Коли зiйшлo сонце: оповідання з 2000
року“), erschien bereits 1918 in Toronto, blieb aber in ihrer Heimat unbekannt.
In seiner nicht etwa nationalistischen, sondern globalen Vision imaginierte der
Sozialist und presbyterianische Geistliche die religiöse Utopie einer Weltgesellschaft,
wo man, nicht zuletzt dank der Nutzung von Solarenergie, in Freiheit,
Wohlstand und Frieden lebt. Ebenso blieben Mykola Chaikovskyi’s (Микола
Чайковський) „Za sylu sontsia“ („За силу сонця“) von 1925, eine kühne Voraussicht
der Nutzung von Sonnenenergie in großem Stil, und Myroslav Kapii’s
(Мирослав Капій) „Kraina blakytnych orkhidei“ („Країна блакитних орхідей“)
von 1932, die erste Beschreibung einer interplanetarischen Reise, dem ukrainischen
Lesepublikum vorenthalten.
Die einzige Publikation einer im Ausland geschriebenen Utopie war Volodymyr
Vynnychenkos „Sonnenmaschine“, die zwischen 1928 und 1930 dreimal
in Maximalzahl aufgelegt, danach aber bis 1989 totgeschwiegen wurde. Der Best-
Rezensionen 181
seller, der in Deutschland spielt und keinen einzigen ukrainischen Protagonisten
hat, faszinierte die Leser mit seiner heterogenen Mischung von Abenteuer-, Detektiv-
und Liebesroman mit philosophischer, psychologischer und ironischer Finesse,
dazu mit Elementen der Sozial- und Politsatire auf die Weimarer Republik
und auf einen drohenden Welt- und Bürgerkrieg. Im Fokus der spannenden
Handlung steht der brillante Berliner Chemiker Dr. Shtor, Erfinder der Sonnenmaschine,
die unentgeltlich Solarbrot aus Gras und Elektroenergie für alle
produziert. Vynnychenko entwirft die komplexe Vision einer Zukunftsgesellschaft,
der wissenschaftliche Erfindungen Segen und zugleich Schaden bringen.
Die gigantische Sonnenmaschine beschert ihr zwar komplette ökonomische Freiheit,
doch mitsamt ihren Gefahren von Lethargie, Erschlaffung und dem Grö-
ßenwahn des „Mensch-Gottes“. Aus scharfen Interessenkonflikten, grassierender
Apathie und militärischer Bedrohung kann die pervertierte Zukunftsgesellschaft
nur durch die Rückkehr zur Arbeit, durch den Charme und die moralische Kraft
emanzipierter Frauen gerettet und endlich soweit humanisiert werden, dass sie
gemäß dem christlichen Liebesgebot den äußeren Feind mit passivem Widerstand
überwindet und alle miteinander einigermaßen frei leben können. Der
große Atem der Utopie ist zwar unverkennbar, aber durch Ironie gebrochen.
Kaum hatten die Sowjetbehörden gemerkt, dass dieses beispiellose Erfolgsbuch
alles andere war als ideologiekonform, wurde es aus dem Verkehr gezogen,
eingestampft und nicht wieder aufgelegt. Das konnte aber seiner stimulierenden
Wirkung auf Leser und aufstrebende SF-Autoren keinen Abbruch tun, bis hin
zu Machwerken wie Lisovyi’s (Петро Лісовий) „Chervona raketa“ („Червона
ракета“) von 1932, einem unverschämten Plagiat von Kurd Laßwitz’ Erfolgsbuch
„Auf zwei Planeten“ von 1897.
Mit Vynnychenkos „Sonnenmaschine“ erreicht eine Besonderheit der USF gegenüber
zeitgenössischer SF-Literatur im Westen ihren Höhepunkt: die Vision
von der Nutzung der Sonnenenergie, die wir bei gleich drei ukrainischen Schriftstellern
finden, und zwar viele Jahre vor deren faktischer Entdeckung im Jahr
1954. Smyrniw sieht einen Hauptgrund dafür im starken Einfluss von Kurd
Laßwitz (1848-1910), einem der Gründerväter der modernen Science Fiction, der
in Deutschland gleichen Rang hatte wie H.G. Wells in England und Jules Verne
in Frankreich. Sein zweibändiger Roman „Auf zwei Planeten“, ein Opus von
über tausend Seiten, erschien siebzehn Jahre nach Percy Gregs Roman „Across
the Zodiac“ von 1880 (dt. „Jenseits des Zodiakus“, 1882) und zwei Jahre vor der
Buchfassung von H.G. Wells’ „War of the Worlds“, dem wohl berühmtesten und
einflussreichsten Science Fiction Roman aller Zeiten, der mehrfach verfilmt
wurde.
Alle drei Romane handeln von der Konfrontation zwischen Menschen und
Marsbewohnern. Laßwitz’ Mars-Roman wurde ein Bestseller, erschien mehrfach
bis 1930 in astronomischen Auflagenziffern, wirkte auf Expressionisten wie Georg
Heym und wurde schnell in viele Sprachen übersetzt, 1903 und 1925 auch
ins Russische, ins Englische allerdings erst 1971. Die gesellschaftskritischen SFTexte
des Autors gerieten größtenteils in Vergessenheit, nachdem sie von den
Nationalsozialisten verboten wurden, denen Laßwitz’ humanistische und pazifistische
Anschauungen nicht ins braune Konzept passten. Bis 1979 war „Auf zwei
Planeten“ zwar in meist gekürzten oder bearbeiteten Ausgaben greifbar, aber
noch immer weithin vergessen, bis auf Ausnahmen wie Arno Schmidt, der Laß-
182 Rezensionen
witz schätzte. Eine angemessene Editionspraxis hat erst kürzlich eingesetzt, seit
die illustrierte „Kollektion Laßwitz“ von Dieter von Reeken herausgegeben wird.
Zu Beginn des zweiten Teils beschreibt Laßwitz die sozialen und politischen
Strukturen der Marsgesellschaft, eine Art hochtechnisierten Globalkommunismus,
u.a. mit extensiver Nutzung der Sonnenenergie durch Kollektoren auf allen
Dächern, um sie in Elektrizität zu transformieren; mit der Herstellung künstlicher
Nahrung für alle und einer Lichtmaschine, die entweder als „Retrospektive“
scheidende Lichtstrahlen zurück hält, um Ereignisse aus der Vergangenheit auszuleuchten,
oder als „Lichtdepesche“ Nachrichten mit Lichtgeschwindigkeit zu
anderen Planeten übermittelt. Laßwitz übertraf mit seinem breiten Spektrum an
Hochtechnologie und Apparatebau jeden anderen SF-Autor um 1900. Die drei
Ukrainer konnten den viel beachteten Roman auf Russisch oder auch auf
Deutsch lesen, da sie sich jeweils längere Zeit im deutsch-österreichischen
Sprachraum aufhielten. Gleichwohl handelt es sich keineswegs um Laßwitz-Epigonen,
da alle drei Romane ihre eigene Konstruktion und Thematik haben.
Einen nennenswerten Einfluss auf die westliche SF konnten sie aber nicht aus-
üben. Die Übersetzungen von Krat ins Englische und Vynnychenko ins Franzö-
sische und Deutsche konnten nie publiziert werden.
Seit den frühen Dreißiger bis in die späten Fünfziger Jahre blieb das SFGenre
dann durch das Dogma des Sozialistischen Realismus auf ideologisch
sanktionierte Themen einer „Science Fiction mit Nahzielen“ eingeschränkt, wie
z.B im Falle des linientreuen Vorzeigeautors Jurii Smolych (Юрій Смолич).
Ganz anders sah es mit der ukrainischen SF-Literatur in der Emigration nach
dem Zweiten Weltkrieg aus, wo sich ohne ideologische Gängelung neue Themen
entwickeln konnten. Obwohl es Mittelmaß auch hier gab, stachen mit Iurii
Balko (Юрій Балко) und Liudmyla Kovalenko (Людмила Коваленко) zwei
hochkalibrige Autoren hervor. Balko beschreibt in „Inzhener Marchenko“ („Ін-
женер Марченко“, erschienen 1947 in Augsburg) nicht nur technische Wunderdinge,
wie elektronische Kleingeräte oder fliegende Autos, sondern auch einen
ethisch verantwortungsbewussten Wissenschaftler, der sich für eine friedenstiftende
Weltregierung engagiert. Kovalenko imaginiert in „Rik 2245“ („Рік 2245 “,
erschienen 1957 in New York) nicht nur neue mechanische Erfindungen und
nukleare Technologien, sondern auch sozialen Wandel, die Gleichberechtigung
der Frau und den Glauben aller an denselben Gott, Themen, die wir übrigens
schon von Vynnychenko kennen. Bei beiden Autoren wird klar, dass sie das Erbe
westlicher SF von Bellamy und Morris, H.G. Wells, Jules Verne und Laßwitz
kreativ weiter entwickelten.
Im Zuge des Tauwetters nach Stalins Tod, Chruschtschows Rede auf dem 20.
Parteitag 1956 mit der Propagierung einer Politik der „friedlichen Koexistenz“
und inspiriert vom internationalen Aufschwung der Raumfahrt kam es zu einer
anhaltenden Renaissance der ukrainischen SF seit den Sechziger Jahren, die bis
zum Ende des 20. Jh. zum meist gelesenen Genre der einheimischen Literatur
wurde, besonders unter der Jugend. Die Thematik wurde reicher und fokussierte
neue Aspekte der menschlichen Natur und der Bestimmung des Menschen, die
in der Konfrontation mit fremden oder künstlichen Lebensformen hervortreten,
wie mit Robotern, Androiden oder synthetischen Varianten des homo sapiens.
Dabei schälten sich zwei gegensätzliche Tendenzen der neuen Diversität
heraus. Die prometheisch-technologische Richtung vertrat Ihor Rosochovatski
Rezensionen 183
(Ігор Росоховатський), der verkündete, dass mit Hilfe neuer Technologie die
Schöpfung einer neuen synthetischen Spezies Mensch möglich werde, des „syhom“
mit unbegrenzten Kräften und ewigem Leben.
Die transformatorisch-spirituelle Linie vertrat dagegen Oles Berdnyk (Олесь
Бердник, 1926-2003). In über zwanzig Büchern sucht der bei weitem produktivste
Autor ukrainischer SF den Leser davon zu überzeugen, dass in einer fernen
Zukunft der Mensch nicht mehr auf seine materielle Existenz und auf
technische Erfindungen beschränkt bleiben werde. Vielmehr werde die ganze
Menschheit durch die Kybernetik in unsterbliche Wesen von reiner Energie
verwandelt werden und im Reich der theistisch-evolutionären Noosphäre existieren
– ganz im Sinne der Evolutionstheologie der Schöpfung des französischen
Jesuiten, Theologen und Paläontologen Pierre Teilhard de Chardin (1881-1955).
Zunehmend bestand Berdnyk emphatisch auf dem Primat des menschlichen
Geistes und der weiteren Evolution der Menschheit über ihre gegenwärtige
Physis hinaus. Seine metaphysische Haltung brachte ihm die Verurteilung zu
mehrjähriger Haft in Straflagern des Gulag ein, aus der er jedoch ungebrochen
und mit dem unerschütterlichen Willen zu unabhängigem Denken zurückkehrte.
1956 rehabilitiert, schrieb er unbeirrt weiter im Geiste eines christlichen
Humanismus, wurde seit 1976 zu einem der Wortführer der ukrainischen Helsinki-Bewegung
für Menschenrechte und kandidierte 1991 nach der Unabhängigkeit
für das Amt des Staatspräsidenten. Mit „Kamerton Dazhboha“ („Камер-
тон Дажбога“) schrieb er die erste Utopie, in der die Gestalt Jesu auftritt.
Zur Themendiversität gehört seit dem Boom der USF nach dem Tauwetter
auch das planetarische Lachen, das das Genre und seine Helden, wenn auch erst
spät, mit einem neuen Sinn für Humor und kritische Distanz parodiert. Ein
prominentes Beispiel dafür ist Jurii Iacheikins (Юрій Ячейкін) Trilogie über
Abenteuer im Weltraum, ein Eisbrecher des bis dato in sturem Ernst erstarrten
Genres. Er erlaubt sich ein quasi-homerisches Gelächter über endlos wiederholte
SF-Klischees, aufgeblasene Raumschiffkapitäne, schwarze und weiße Löcher der
Astrophysik oder Paradoxien von Paralleluniversen und schuf damit neues Lesevergnügen.
Der neue Trend etablierte sich schnell, z.B. in den Geschichten von
Vasyl Berezhznyi (Василь Бережний), mit dem von Mary Shelley entlehnten
Pygmalion-Motiv, oder von Volodymyr Zaietz (Володимир Заєць), mit Flops
und Defekten, wie dem einer Zeitmaschine, der nur noch ein Silberdraht und
eine Fahrradkette fehlt, um korrekt zu funktionieren, weshalb sie eine Explosion
von Riesenzeitwellen im Keller verursacht. Diese und andere SF Autoren erkannten
zunehmend, dass Witz und Humor nicht nur eine wichtige Rolle für
die Zukunft der Menschheit spielen, die ohne Humor verkümmert, sondern
auch für die Revitalisierung des Genres.
Insgesamt bescherte der beispiellose Reichtum der USF seit den Fünfziger
Jahren dem Lesepublikum nicht nur einen Sturzbach neuer Publikationen und
ein neues Spektrum von SF Themen, sondern neben kosmischem Humor auch
kühne und innovative Visionen über die physische und spirituelle Zukunft der
Menschheit. Man darf darauf gespannt sein, welchen Weg das Genre in der
Ukraine des 21. Jh. zu nehmen vermag, deren aktuelle politische Turbulenzen
der Autor noch nicht vorhersehen konnte.
Die reiche Thematik wird mit energischem Zugriff plastisch gestaltet und
analytisch durchdrungen; der Leser wird behutsam und zielgerichtet an die
184 Rezensionen
Hand genommen und durch einen Zeitraum von hundert Jahren geführt. Bei der
sehr klaren formalen und gut durchdachten Anlage des Buches bleiben gleichwohl
einige Miniwünsche offen. So hätte ich in der chronologischen Auswahlbibliographie
an Primärtexten auch Angaben zum Seitenumfang, im Namensregister
die Lebensdaten der wichtigsten Autoren und im Inhaltsverzeichnis deren
Namen im Titel der Kapitel erwartet, damit sie sich besser einprägen können.
Statt auf Hinweise in den Fußnoten angewiesen zu sein, hätte ich mir zum
besseren Überblick eine knappe Bibliographie der wichtigsten Sekundärliteratur
gewünscht.
Das Hauptverdienst von Smyrniws Pionierarbeit besteht aber darin, dass sie
nun endlich eine erste Monographie zur USF bietet und den Anstoß dazu gibt,
dass die Geschichte der ukrainischen Literatur des 20. Jh. und die einschlägigen
Referenzwerke umgeschrieben und die Geschichte der ukrainischen SF, einschließlich
ihrer Poetik und literarischen Wertung, überhaupt erst noch geschrieben
werden muss. Ohne Smyrniws grundlegendes Standardwerk wird man dabei
nicht auskommen.
Innsbruck, Maria Deppermann
(Maria.Deppermann@uibk.ac.at)
I. Думки газета Die Welt дер Славен LX 2015, 180-202.
Вальтер Smyrniw: український фантаст. Історичні та тематичні перспективи.
Берн u.a :. Петро Ланг 2013. 388 С.
Вальтер Smyrniw, почесний професор славістики відомого Макмастер
Університет в Гамільтон / Онтаріо, покласти в 2013 році після багатьох років досліджень і концентрували
Робота його великий монографії на Fiction української науки
(USF) в 20-му столітті. В англійській мові перш, пояснити, що, нарешті, міра
був створений стандарт візуалізації роботи. Це з перших спроб, що навіть
не може бути переоцінена. не те там був ні
Українська, ні по-російськи, і, звичайно, не англійською мовою.
може дозволити собі навіть учений, як Smyrniw, з усіх трьох мовах
і домінують і, крім того, німецький обізнані.
З великим прискіпливістю та наукової достовірності, з безпечним творчої сили
і в зручному для читання мову, яка досягає більш широкої аудиторії,
він досяг успіху в розвитку, особливості, рамки культурної політики
і дивно тематичний багатство USF в
Період 1906-2000 представлені в 20 розділах на майже 400 сторінках.
Претензії, отже, повне або вичерпне виклад історії
забезпечити українську фантастику, він не піднімається. Він обмежений
програмно їх тематична перехідною розвиток, питання
форми, стилю і літературної цінності він тільки торкнувся.
На відміну від радянської літератури стверджував, що під час
Радянське панування України з 1922 по 1991 р, абсолютний суверенітет інтерпретації
стверджував, початок форм USF Vynnychenkos не тільки (Воло-
димир Винниченко) тритомний книга Успіх "Soniashna машина" ("Сoняш-
на машина ") 1928 Перші три SF письменників були Крат, Чайковський
і Kapii, молоді соціалісти технофіли, але не трейлер
Більшовики, який є, чому їх опубліковані в Україні чи на Заході робіт
замовчувалися радянської цензури. Перший український
Утопія, короткий роман емігрантів Павло Крат (Павло Крат) "Коли ziishlo
Сонце: opovidannia р 2000 року "(" Коли зiйшлo сонце: оповідання з 2000
року "), вже з'явилися в 1918 році в Торонто, але залишалася невідомою на батьківщині.
У своїй не про націоналізм, а глобальне бачення уявна
Соціалістична і пресвітеріанської міністр релігійна утопія світового суспільства,
де не в останню чергу завдяки використанню сонячної енергії, в свободі,
Процвітання і світ живих. Точно так само залишилися Миколи Чайковський (в Микола
Чайковський) "Za sylu sontsia" ("За силу сонця") з 1925, сміливі передбачення
Використання сонячної енергії у великих масштабах, і Мирослав Kapii-х
(Мирослав Капій) "Країна blakytnych orkhidei" ("Країна блакитних орхідей")
з 1932, перший опис міжпланетної подорожі, в українському
Аудиторія відмовлено.
Тільки публікація письмового кордоном утопії був Володимир
Vynnychenkos "Сонце машина", що тричі 1928-1930
був запущений в максимальній кількості, але тоді не зам'яли до 1989 року. Лучшее-
Відгуки 181
Продавці, який грає в Німеччині, а не одного українського герої
зачарував читачів з його гетерогенної суміші пригод, детектива
і роман з філософської, психологічної та іронічною витонченістю,
це з елементами соціальної та політичної сатири в Веймарської Республіки
і прийдешня світова і громадянська війна. Фокус захоплюючим
Сюжет обертається навколо блискучої Берлін хімік доктор штор, винахідник сонячної машини,
безкоштовно сонячної хліб з трави та електричної енергії для всіх
проводиться. Винниченко розробляє комплексну концепцію майбутнього суспільства,
наукові винаходи і принести благословення в той же час збитку.
Гігантський сонячний машина ви принесли Хоча повної економічної свободи,
але з усіма їх погрозами млявість, релаксації і Гронер
ßenwahn «людина-Бог". Від гострих конфліктів інтересів, розгул
Апатія і військова загроза, збочені майбутнє суспільство
Тільки повернувшись на роботу, чарівність і моральну силу
бути збережені емансипованих жінок і, нарешті, гуманізувати міри, що вони
відповідно до християнської заповіддю любові зовнішнього ворога з пасивним опором
долає і всі можуть жити досить вільно один з одним.
великий вдих утопії дійсно безпомилково, але переломлюється через іронією.
Не встигли радянські власті зрозуміли, що це безпрецедентний успіх книги
Хіба що-небудь, але ідеологічної відповідності, було вилучено з обігу,
пульпу, а не перевиданий. Але це було його стимулюючий
Вплив на читачів і прагнуть SF письменники не применшує, починаючи
щоб вигадки, як Lisovyi в (Петро Лісовий) "Червона Ракета" ("Червона
ракета ") з 1932, безсоромна плагіат успіху книги курд Laßwitz '
"На двох планетах» в 1897-му
З Vynnychenkos "ВС машини" досягли особливість в РУО на
Сучасний науково-художня література на Заході досяг свого піку: бачення
використання сонячної енергії, ми в тих же трьох українських письменників
знайти, та й протягом багатьох років до їх фактичного відкриття в
1954 Smyrniw бачить головну причину сильного впливу курдів
Laßwitz (1848-1910), один з батьків-засновників сучасної наукової фантастики,
в Німеччині ж рангу, як було H. Г. Уеллс в Англії і Жюля Верна
у Франції. Його двотомний роман "На двох планетах", опус
більше тисячі сторінок, з'явилися сімнадцять років після роману Персі Грега "Через
Знак "з 1880 (DT." За зодіаку ", 1882) і за два роки до
Книга версія H. G. Уеллса "Війна світів", найвідоміший і
Найбільш впливовим науково-фантастичний роман усіх часів, які знімали кілька разів
був.
Всі три романи про протистояння між людьми та
Марсіани. Марс роман Laßwitz 'став бестселером, з'явилося кілька разів
1930 в астрономічних цифрах циркуляції, працював на експресіоністів, таких як Георг
Гейм і швидко перекладений багатьма мовами, в 1903 році і 1925.
в російській, на англійську мову, однак, тільки в 1971 році соціально-критична SFTexte
Автор прийшов забуті після из
Нацисти були заборонені, що гуманіст і пацифіст Laßwitz '
Переглядів не вписуються в концепцію коричневого. До 1979 року не було "На двох
Планета ", хоча в більшості випадків скорочується або відредагувати видання відчутним, але
ще значною мірою забуті, за винятками, такими як Арно Шмідт, Laß- винятком
182 відгуків
Жарт оцінками. Адекватне Редакція практика була останнім часом використовується, оскільки
показано "Колекція Laßwitz" Дітера фон рейок видається.
На початку другої частини Laßwitz описує соціальну і політичну
Структури Марс суспільства, свого роду високотехнологічного світового комунізму,
серед інших з широким використанням сонячної енергії через панелей на всіх
Дахи для того, щоб перетворити його в електрику; з виготовлення штучного
Їжа для всіх і генератор, або як «Ретроспектива»
продовжує вихідні світлові промені назад, щоб висвітлити події з минулого,
або як повідомлення «світло депешу" зі швидкістю світла
інші планети передається. Laßwitz перевищив широкий спектр
Високі технології та обладнання кожен фантаст в 1900 році три
Українці були високо оцінений роман у Росії чи на
Читати по-німецьки, а вони один тривалого періоду в німецько-австрійської
Каже країни перебування. Тим не менш, це не в якому разі не Laßwitz епігони,
так як всі три романи є свій власний дизайн і теми.
Значний вплив на Західній SF вони не могли, але виключно
практика. Переклади Крат на англійську мову і в франко Винниченко
Мальтійський і німецький ніколи не буде опублікований.
З початку тридцятих років аж до кінця п'ятдесятих років SFGenre залишилися
потім догмату соцреалізму на ідеологічній
санкціонував видає "наукову фантастику з найближчих містах" обмежені в
наприклад, у випадку лінії Зайві флагман автора Юрієм Smolych (Юрій Смолич).
Ситуація була зовсім іншою з української науково-художньої літератури у вигнанні після
Другої світової війни, звідки нова ідеологічна без nannying теми
може розвиватися. Незважаючи на те, був також посередні тут, кололи Юрій
Болко (Юрій Балко) і Людмила Коваленко (Людмила Коваленко) два
Автори високого калібру далі. Болко описує в "Інженер Марченко" ("Ін-
женеро Марченко ", опублікованій в 1947 році в Аугсбурзі) не тільки технічні чудеса,
як невеликі електронні пристрої або літаючих автомобілів, але також
етично відповідальним вчений, миротворчість для
Світовий Уряд прагне. Коваленко собі в "Рик 2245" ("2245 Рік"
опубліковані в 1957 році в Нью-Йорку) не тільки нові механічні винаходи і
ядерні технології, але також соціальні зміни, рівність
жінка і віра все той же Бог, теми, які ми, до речі
знаємо з Винниченком. Обидва автори буде ясно, що спадщина
Західна SF Белламі і Морріса, Х. Г. Уеллс, Жюль Верн і Laßwitz
творчо розвиватися і далі.
У ході відлиги після смерті Сталіна, мова Хрущова на 20-
Конгрес в 1956 році з просуванням політики «мирного співіснування»
і надихнув міжнародним підйому в просторі, було
продовжуючи відродження українського SF з шістдесятих років, до
Кінець 20-го століття. Найбільш читаних жанр літератури корінного
було, особливо серед молоді. Тема була багата і зосереджена
нові аспекти людської природи і долі людини,
виникають у протистоянні з зовнішньої або штучний форм життя,
як роботи, андроїди або синтетичних варіантів хомо сапієнс.
У цьому випадку дві протилежні тенденції нового різноманітності очищені
поза. Компанія Promethean-технологічний напрям представлено Ігор Rosochovatski
Відгуки 183
(Ігор Росоховатській), який оголосив, що за допомогою нової технології
Створення нових синтетичних видів людини буде, "syhom"
з необмеженими повноваженнями і вічного життя.
Навпаки, трансформатор-лінія духовної представлені Олесь Бердник (Олесь
Бердник, 1926-2003). У більш ніж двадцяти книг найбільш продуктивним далеко досліджені
Автор України SF, щоб переконати читача, що в далекій
не майбутнє людини більше немає в його матеріального існування і
технічні винаходи залишатиметься обмеженим. Швидше за все буде
Людство кібернетики в безсмертних істот чистої енергії
бути перетворені й існують в області еволюційної теїстичної ноосфери
— Відповідно до еволюційної теології створення французького
Єзуїт, богослов і палеонтолог П'єр Тейяр де Шарден (1881-1955).
Все більше і більше входили Бердник Емфатік на приматі людини
Дух і подальша еволюція людства через струм
Статура межами. Його метафізична ставлення привів його до переконання,
більше років позбавлення волі у трудових таборах ГУЛАГу ,, але від якої він продовжується
і з непохитною волею повернення до самостійного мислення.
1956 реабілітований, він написав на бентежачись в дусі християнської
Гуманізм, вже з 1976 року став одним з виразників Українського Гельсінського руху
з прав людини і кандидата в 1991 році після проголошення незалежності
на посаду президента. З "Камертон Dazhboha" ("Камер-
тон Дажбога "), він написав першу утопію, в якій з'являється постать Ісуса.
З питань різноманітність чув, так як бум USF після відлиги
Також планетарної сміх, який жанр і його герої, хоча і тільки
пізно пародіюється з новим почуттям гумору і критичну відстань.
Яскравим прикладом є Jurii Iacheikins (Юрій Ячейкін) трилогія
Затверділий космічні пригоди, криголам з на сьогоднішній день у впертій Ernst
Жанри. Він дозволив собі квазі-гомеричний регіт над нескінченно повторюється
СФ кліше завищені капітанів зорельотів, чорні і білі діри
Астрофізика або парадокси паралельних всесвітів і створена нова задоволення читання.
Нова тенденція швидко вкоренилися, наприклад, в оповіданнях
Василь Berezhznyi (Василь Бережний), запозичені Мері Шеллі
Пігмаліон мотив, або Володимир Zaietz (Володимир Заєць), з флоп
і дефекти, такі як машини часу, тільки один срібного дроту і
велосипедного ланцюга відсутня, щоб правильно запустити, тому вибух
Гігантські хвилі, викликані часу в підвалі. Ці та інші письменники SF визнається
більше, що дотепність і гумор не тільки важливу роль в
Майбутнє людства гру, чахне без гумору, але
Також для активізації жанру.
В цілому, безпрецедентний багатство USF запрацював з п'ятдесятих років
Роки читаюча публіка не тільки потік нових публікацій та
Новий спектр SF теми, але на додаток також космічний гумор
сміливі і новаторські бачення фізичного і духовного майбутнього
Людство. Один може бути цікаво, яким чином жанр в
Можливість взяти Україну 21 століття. Чиї нинішня політична нестабільність
Автор не міг передбачити.
Багата тема розроблена з пластиком і енергійного доступу
аналітично проник; Читач ретельно і цілеспрямовано
184 відгуків
Рука і вивезені через період в сто років. В
дуже ясно формально і добре продуманий план книги залишаються тим не менш,
Деякі міні кращого. Так що я мав на хронологічному Auswahlbibliographie
первинних текстів та інформації про кількість сторінок, від імені регістра
біографічні дані найважливіших авторів та їх зміст
Ім'я в назві глави очікує, щоб вони могли запам'ятати краще.
Замість того, щоб покладатися на примітки у виносках, я б
Кращий огляд короткий список літератури з найбільш важливих вторинних літератури
кращого.
Основна заслуга новаторську роботу Smyrniws, однак, є те, що вони
нарешті, є перша монографія на USF і стимулом,
що історія української літератури 20-го століття. і ставлення
Довідкові видання і переписати історію України SF, у тому числі
його поетика і літературний оцінка, в першу письмову
повинно бути. Без Smyrniws основний стандартної роботи ви будете робити
не ладнають.
Інсбрук, Марія Deppermann
II. Мнения газета Die Welt дер Славен LX 2015, 180-202. Вальтер Smyrniw: украинский фантаст. Исторические и тематические перспективы. Берн, среди прочего: Питер Lang 2013. 388 С. Вальтер Smyrniw, почетный профессор славистики известного университета МакМастер в Гамильтоне / Онтарио, положить в 2013 году после многих лет исследований и работы сосредоточены его большой монографии о украинский фантастика (USF) в 20-м веке . на английском языке, объяснить, что было создано, наконец, настроить стандарт визуализации работы. Это из первых попыток, которые не могут быть завышены. Что-то там не был ни украинского, ни в России, и, конечно, не на английском языке. Это может позволить себе даже ученый, как Smyrniw, который доминирует все три языка одинаково и, кроме того, немецкий осведомлены. С большим дотошностью и научной достоверности, с безопасным творческой силы и в читаемом языке, который достигает более широкой аудитории, она преуспела в развитии, особенностях, в рамках культурной политики и удивительной тематической богатством USF в период 1906-2000 представлены в 20 разделах на почти 400 страницах. Претензии, следовательно, полное или исчерпывающее изложение истории украинского научной фантастики, чтобы предложить, это не расти. Он ограничивается программным их тематическую переход развития, вопросы формы, стиля и литературной ценности он только коснулся. В отличие от советской литературы утверждал, что подчеркивает абсолютный суверенитет интерпретации в советское господство в Украине с 1922 по 1991, начало форм USF Vynnychenkos не только (Воло- димир Винниченко) трехтомной бестселлера "Soniashna машына" ("Сoняш- на машина" ) 1928 Первые три SF писатели Крат, Чайковский и Kapii, молодые социалисты технофилы, но не последователи большевиков, поэтому она появилась в Украине или на Западе работ замалчивались советской цензуры. Первый Украинский утопия, короткий роман эмигрантов Павел Крат (Павло Крат) "Коли ziishlo Сонце: opovidannia г 2000 року" ("Коли зiйшлo сонце: оповідання з 2000 року"), уже появились в 1918 году в Торонто, но оставалась неизвестной на родине , В своем не о национализме, а в глобальном видении социализма и пресвитерианской церкви представлял религиозной утопии глобального общества, где, благодаря использованию солнечной энергии, в условиях свободы, процветания и мира живым. Точно так же остались Николай Чайковский (в Микола Чайковський) "Za sylu sontsia" ("За силу сонця") с 1925, смелый предвидение использования солнечной энергии в больших масштабах, и Мирослава Kapii (в Мирослав Капій) "Краина blakytnych orkhidei" ("Країна блакитних удерживается орхідей ") с 1932, первое описание межпланетного путешествия, чтение украинской общественности. Только публикация письменного рубежом утопии был Владимир Vynnychenkos "Солнце машина", которая начала 1928-1930 три раза в максимальном количестве, но после этого вплоть до 1989 года не замяли. Бестселлером 181 отзывов, который играет в Германии, а не одного украинского героев, очаровал читателей с гетерогенной смеси приключений, детектива и романтики с философской, психологической и иронической изяществом этого с элементами социальной и политической сатиры на Веймарская республика и в угрожающей миру и гражданской войны. Внимание возбуждающего действия блестящий химик Берлин доктор Штор, изобретатель солнечной машины, которая производит солнечной бесплатный хлеб, сделанный из травы и электроэнергии для всех. Винниченко разрабатывает комплексную концепцию будущего общества, научных изобретений и принести благословение в то же время ущерба. Гигантский солнечный машина вы принесли Хотя полной экономической свободы, но и со всеми их угрозами вялость, релаксации и Гронер ßenwahn «человек-Бог». От острых конфликтов интересов, безудержной апатии и военной угрозы извращенной общество будущего могут быть сохранены лишь вернувшись на работу, очарование и моральную силу эмансипированных женщин и, наконец, гуманизированную степени, что он преодолевает в соответствии с христианской заповедью любви внешнего врага с пассивным сопротивлением и каждый может жить разумно свободно друг с другом. Великое Дыхание утопии действительно безошибочно, но преломляется через иронией. Не успели советские власти поняли, что это беспрецедентный книга успех был ничего, кроме идеологического соответствия, было изъято из обращения, варке и не переиздан. Но это было его стимулирующее действие на читателей и стремящихся SF писатели не навреди, чтобы измышления, как "Червона Ракета" Lisovyi (в Петро Лісовий) ("Червона ракета") с 1932, возмутительно плагиат успеха книги курд Laßwitz '"На две планеты "1897 С Vynnychenkos" ВС машины "достигли специфику USF к современной научно-фантастической литературе на Западе достигла своего пика: видение использования солнечной энергии, которую мы находим в трех украинских писателей, да и в течение многих лет, прежде чем их фактическое Открытие в 1954 году Smyrniw видит основную причину сильного влияния курдов Laßwitz (1848-1910), один из отцов-основателей современной научной фантастики, то же самое место в Германии был, как Герберт Уэллс в Англии и Жюля Верна в Франции. Его двухтомный роман "На двух планетах", опус более тысячи страниц, появились семнадцать лет после романа Перси Грега "через Зодиак" с 1880 (DT. "За зодиака", 1882) и двух лет, прежде чем в книжной версии Герберта Уэллса "Война миров", самой известной и влиятельной научно-фантастического романа всех времен, который был снят в несколько раз. Все три романы о противостоянии между людьми и марсиан. Марс роман Laßwitz 'стал бестселлером, не появился несколько раз до 1930 года в астрономических цифрах циркуляции, работал на экспрессионистов, таких как Георга Гейма и быстро переведен на многие языки, 1903 и 1925, также в России, но в английском языке до 1971 приехал социально значимых SFTexte автора забыт после они были запрещены нацистами, которые не вписываются гуманистические и пацифистские убеждения Laßwitz 'в коричневой концепции. До 1979 года не было "На двух планетах" Хотя в большинстве случаев укороченных или отредактированные выпуски материальных, но по-прежнему в значительной степени забыты, за исключениями, такими как Арно Шмидт, Laß- 182 отзывов шутку оценкам исключением. Адекватное Редакция практика была в последнее время используется, так как показано "Коллекция Laßwitz" Дитера фон Реекен выдается. В начале второй части Laßwitz описывает социальные и политические структуры общества, Марс вида высокотехнологичной глобальной коммунизма, в том числе с широким использованием солнечной энергии через панелей на всех крышах в целях его преобразования в электричество; общался с производства искусственного питание для всех и генератором, который удерживает либо «Ретроспектива» исходящие световые лучи обратно, чтобы осветить события из прошлого, или как сообщение "свет депешу" со скоростью света на другие планеты. Laßwitz превысил широкий спектр высоких технологий и оборудования любой другой фантаст в 1900 году трех украинцев смогли прочитать роман весьма известный в России или в Германии, потому что каждый из них остался долгое время в области германо-австрийской языка. Тем не менее, это не в коем случае не Laßwitz эпигонов, так как все три романа имеют свои собственные структуры и темы. Значительное влияние на Западной SF они не могли практиковать с, но. Никогда не может быть опубликованы переводы на английский язык Крат и в французском и немецком Винниченко. С начала тридцатых годов до конца пятидесятых годов SFGenre затем остановились на догмы социалистического реализма на идеологически санкционированных вопросов "научно-фантастических с ближайших местах" ограничено, например, в случае линии Лишние флагман автора Юрием Smolych (Юрій Смолич). Ситуация была совершенно иной с украинской научно-художественной литературы в эмиграции из после Второй мировой войны, где может развиваться новые темы без идеологической опеки. Несмотря на то, был также посредственные здесь, ударил с Юрием Балко (Юрій Балко) и Людмила Коваленко (Людмила Коваленко) производится двух авторов высокого калибра. Болко описывает в "Инженер Марченко" ("Ін- женер Марченко", опубликованной в 1947 году в Аугсбурге) не только технические чудеса, как мало электронные устройства или летающие автомобили, но и моральную ответственность ученого, который стремится к миротворческой мирового правительства. Коваленко себе в "Rik 2245" ("Рік 2245», опубликованной в 1957 году в Нью-Йорке), не только новых механических изобретений и ядерных технологий, но и социальных изменений, равенства женщин и вере все тот же Бог, тем, что мы, кстати знаем из Винниченко. Оба автора будет ясно, что они дальнейшее развитие наследие Западной СФ Беллами и Морриса, Герберта Уэллса, Жюля Верна и Laßwitz творческой. В ходе оттепели после смерти Сталина, речь Хрущева на 20 съезде в 1956 году с продвижения политики «мирного сосуществования» и вдохновил международным подъема в пространстве, было продолжающийся ренессанс украинской SF с шестидесятых годов, что до Конец 20-го века. наиболее читаемых жанр литературы коренных, особенно среди молодежи. Тема была богата и сосредоточена новые аспекты человеческой природы и судьбы человека, которые возникают в противостоянии с зарубежными или искусственных форм жизни, таких как с роботами, андроидов или синтетических вариантов хомо сапиенс. В этом случае две противоположные тенденции нового разнообразия очищенные из. Компания Promethean-технологическое направление представлено Отзывы Игорь Rosochovatski 183 (Ігор Росоховатський), который провозгласил, что можно с помощью новой технологии, создание новых синтетических видов человека, "syhom" с неограниченными полномочиями и вечной жизни. Напротив, трансформатор-линия духовной представлены Олесь Бердник (Олесь Бердник, 1926-2003). В более чем двадцати книг украинских, безусловно, наиболее продуктивной автора SF стремится убедить читателя в том, что в далеком будущем, человек больше не будет ограничиваться его материального существования и технологических изобретений. Скорее всего, все человечество будет преобразован кибернетики в бессмертных существ чистой энергии и существуют в сфере теистической эволюции ноосферы — в соответствии с эволюционной теологии создания французского иезуита, богослов и палеонтолог Пьер Тейяр де Шарден (1881-1955). Все больше и больше входили Бердник Эмфатик на примате человеческого разума и дальнейшей эволюции человечества через его текущей телосложения за ее пределами. Его метафизическая отношение принесла ему осуждение нескольких лет лишения свободы в трудовых лагерях ГУЛАГа,, но от которой он вернулся непрерывная и с непоколебимой волей к самостоятельному мышлению. 1956 реабилитирован, он написал на смущаясь в духе христианского гуманизма, уже с 1976 года стал одним из выразителей Украинского Хельсинского Движения за права человека и кандидата в 1991 году после провозглашения независимости в президенты. С "Камертон" (Dazhboha "Камер- тон Дажбога"), он написал первую утопию, в которой появляется фигура Иисуса. По вопросам разнообразия слышал, так как бум USF после оттепели и планетарной смехом, что, хотя и с запозданием, пародировал жанр и его героев с новым чувством юмора и критическое расстояние. Ярким примером является Jurii Iacheikins (Юрій Ячейкін) трилогия о космических приключений, ледокол из доселе заморожены в упорных жанров Эрнст. Он позволил себе квази-гомерический хохот над бесконечно повторяющиеся SF клише завышены капитанов звездолетов, черные и белые дыры в астрофизике или парадоксы параллельных вселенных и создана новая удовольствие чтения. Новая тенденция быстро укоренились, например, в рассказах Василия Berezhznyi (Василь Бережний), с заимствованы из Мэри Шелли Пигмалион мотив, или Владимир Zaietz (Володимир Заєць), с флоп и дефектов, таких как машины времени, только ни серебряной проволоки и велосипедной цепи отсутствует, правильно работать, и именно поэтому он вызывает взрыв гигантского время волны в подвале. Эти и другие авторы SF признанные более, что остроумие и юмор не только играют важную роль для будущего человечества, чахнет без юмора, но и для активизации жанра. В целом, беспрецедентный богатство USF заработал с пятидесятых годов читающую публику не только торрент новых публикаций и новый ассортимент SF темы, но в дополнение к космической юмора также смелых и инновационных видениях физического и духовного будущего человечества. Один может быть любопытно, сможет взять жанр в Украине в 21-м веке. Какой путь, их нынешняя политическая нестабильность автора не мог предвидеть. Богатая тема пластически разработан с энергичным доступа и проникли аналитически; Читатель берется осторожно и целенаправленно к 184 отзывов стороны и прошел через период в сто лет. В очень ясной формальной и хорошо продуманный план книги, однако, некоторые мини-лучшего. Так что я имел в хронологическом Auswahlbibliographie первичных текстов и информации о количестве страниц, имя зарегистрировать жизни данные о наиболее важных авторов и содержанию, как ожидается, будет назван в названии главы, так что вы можете запомнить лучше. Опираясь на информацию в примечаниях Вместо этого, я хотел бы кратко библиографию из наиболее важных вторичных литературы для лучшего обзора. Основная заслуга Smyrniws новаторскую работу, однако, является то, что он, наконец, имеет первую монографию USF и импульс, который история украинской литературы 20-го века. И соответствующие справочные материалы переписан и история украинской SF, в том числе его Поэтика и литературный рейтинг, вообще еще не написана. Без Smyrniws основной стандартной работы вы не будете делать это.
Инсбрук Мария, Депперманн.
