Авторская колонка

Вы здесь: Авторские колонки FantLab > Авторская колонка «slovar06»

облако тэгов

расширенный поиск »

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9...80 81 82 83 84 85 86 87 88...403 404 405

Бони М «Ночной полёт на Венеру» 1978

Статья написана 17 июля 2021 г. 23:11

Размещена:

в авторской колонке slovar06

В середине 60-х годов США реально планировали пилотируемый облёт Венеры. Запуск ракеты должен был состояться 31 октября 1973 года, чтобы через 4 месяца достичь нашей ближайшей соседки и облететь её за несколько часов на расстоянии 4800 км от поверхности. Во время полёта экипаж из трёх космонавтов должен был провести различные исследования Венеры, а также осуществить наблюдения за Меркурием и Солнцем. Однако через некоторое время НАСА (космическое агентство США) свернуло программу, мотивируя это сложностью, огромными затратами и большой угрозой жизни и здоровью экипажа.

читать целиком >>

Володимир Савич Кузьмич (Кузьміч) (1904-1943)

Статья написана 13 июля 2021 г. 20:43

Размещена:

в авторской колонке slovar06

Народився в 1904 р. на станції Бахмач в сім'ї робітника залізничника.

Коли хлопцеві минуло 9 років, помер батько, і він разом

з братом потрапив до дитячого будинку в Полтаві

Тут здобув освіту і спеціальність, працюючи в чоботарській майстерні та друкарні.

Був у комсомолі, а в 1924 р. вступив до Комуністичної

партії. В 1925 р. приїхав учитись до м. Харкова. Закінчив

юридичний факультет Харківського інституту народного господарства у 1929 р. і аспірантуру при кафедрі літературознавства Українського інституту марксизму-ленінізму.

Друкуватися почав у 1925 р. (Оповід. «Наталева круча»

в журналі «Всесвіт»). Далі твори його вміщувалися в журналах «Червоні квіти», «Плужанин», «Молодняк», «Червоний

шлях», «Гарт».

Помер 4 жовтня 1943 року.

[В. Кузьмич. Коюнбусто (КоЮнБуСто — КОЛИ ЮНАКУ БУЛО СТО РОКІВ) Когда юнцу было сто лет). Политфантастический молодежный роман. 1924 р. Це згадка в якихось архівних документах (ЦДАВОВ, можливо — фонд репресованих), що такий рукопис подавали у видавництво ДВУ, можливо був відхилений . Літературознавець Ярина Цимбал]

***

Італійка з Мадженто (Повість). X., «Пролетарій», 1927.

96 стор. (Б-ка журналу «Молодняк»). 3000 пр.

Наган. Збірка оповідань. X.» ДВУ, 1927. 96 стор. 5000 пр.

Хао-Жень. Збірник оповідань. [X.], ДВУ, 1928. 140 стор.

5000 пр.

Італійка з Мадженто.— Молодняк, 1928, № 2, стор. 12.

Міна. З оповідання. З передм. М. Самуся. X., «Укр. робітник»,

1929. 90 стор. (Дешева б-ка красного письменства,

№ 244—246). 7180 пр.

Польот над Кавказом. Авіоекспедиція комсомолу. [X.], «Книгоспілка», (1929). 110 стор. 5000 пр.

Євстрат. Оповідання. Харків — Дніпропетровськ. ДВУ, 1930.

94 стор. (Масова б-ка). 20 000 пр.

Жовтий рикша. Оповідання. Харків — Одеса, ДВУ, 1930.

76 стор. (Масова худож. б-чка). 20 000 пр.

Крила (Авіоспіралі). Виробничий роман у 5 ч. Передм. Г. Овчарова. X., ДВУ, 1930. XXXII. 602 стор. (Худож. б-ка молодого робітника. Кн. 3). 40 000 пр.

виробничий роман з елементами фантастики

Крила. Виробничий роман на 2 кн., перероб. авт. Кн. 1-а. X.,

«ЛІМ», 1930. 157 стор.; 1 л. портр. (Романи й повісті.

№ 1). 20 000 пр.

Наган. Збірка оповідань. Вид. 2-е. Харків —- Одеса, ДВУ,

1930. 88 стор. 10 000 пр.

Повидло. Комсомольське оповідання. X., «Гарт», 1930. 68 стор.

5000 пр.

Шість тисяч метрів. [Оповідання. К.], «Пролетарська правда»,

[1930]. 48 стор. (Б-ка газ. «Пролетарська правда»).

34 300 пр.

Інлустріада. Поема ударника. X., «ЛІМ», 1931. 32 стор.

5000 пр.

Кораблі. Морські оповідання. X., «Гарт», 1931. 116 стор.

5000 пр.

Крила. Виробничий роман на дві книги. Кн. 2-а. [Ч. 3-я і 4-а].

X., «ЛІМ», 1931. 160 стор. (Романи й повісті. № 2).

20 000 пр.

Максим Горький. X., «Укр. робітник», 1931. 56 стор. 10 000 пр.

Перший криголам (3 дніпрельстанських оповідань). [X.].

«Гарт», 1931. 56 стор. (Б-ка «Гарт». № 8). 10000 пр.

Чотирикутний бій. Уривок з роману «Крила». Харків — Одеса.

«Молодий більшовик», 1931. 100 стор. (Шкільна б-ка сучасної укр. літератури). 10 000 пр.

Шість тисяч метрів. Уривок з виробничого роману «Крила».

X.— К., «ЛІМ», 1931. 52 стор. (Масова худож. б-ка).

20 000 пр.

Батальйон п’ятирічки. Збірка оповідань. X., «ЛІМ», 1932.

140 стор. 10 200 пр.

Крила. Виробничий роман на 5 ч. Перероб. авт. X.—К-, «ЛІМ»,

1932, 676 стор. ЗО 000 пр.

Крьілья. Роман. Пер. с укр. Зинаидьі Тулуб. (Предисл.

А. Л[ейтес]), М.—Л., ГИХЛ, 1932. 252 стор. 5000 пр.

Турбіни. Повість. Харків — Одеса, «Молодий більшовик»,

1932. Т. І. 670 стор. з портр. авт. (Худож. б-ка молодого

робітника). 40 000 пр.

Крьілья. Роман в 5 ч. Авториз. пер. с укр. 3. Тулуб. X., «Гарт»,

1933. 476 стор. з портр. авт. 7000 пр.

Радіовиступ. X., «Гарт», 1933. 48 стор. 3200 пр.

Висоти (Оповідання). X., «ЛІМ», 1934. 68 стор. (Масова б-ка) фантастика

худож. літератури). 15 000 пр.

Турбіни. Повість. 2-е вид., випр. X., «ЛІМ», 1934. Т. І. 388 стор.

(Б-ка робітника). 50 000 пр.

Оповідання. К.—X., Держлітвидав, 1935. 160 стор. 13 000 пр. до складу мають входити "Висоти"

Океан. Повість про світове змагання стратопланів. [Іл.:

М. Глущенко. X.], Дитвидав, 1939. 72 стор. з іл. 10 000 пр. фантастика

Сто хлібин. Із шведських легенд. [Іл.: А. Гороховцев. К.],

Дитвидав УРСР, 1940. 12 стор. з іл.; 4 стор. іл. 20 000пр.

Дружина пілота. Оповідання. К-—X., Держлітвидав, 1941.

39 стор. (Б-ка худож. літератури). 13 000 пр.

Первьій бой. Рассказ. С укр. пер. Н. Сказбуш. К.— X., «Рад.

письменник», 1941. 32 стор. 20 000 пр.

У грозу. Оповідання. К—X., «Рад. письменник», 1941.

31 стор. («Фронт і тил». Б-чка худож. літератури).

10 000 пр.

Коряк В. Барвінковий цвіт (Літературно-комсомольський молодняк).—-В кн.: Барвінковий цвіт. X., 1927, стор. 53.

Багмут І. В. Кузьмич. «Італійка з Мадженто».— Молодняк,

1928, №2, стор. 127—129.

Підгайний Л. Володимир Кузьмич.— Літ. газета, 1928,

1 жовтня.

Кузьмич Волод. Про крилату... (Кожний про своє). [Про

створення роману «Авіоспіралі»].— Уж («Універсальний

журнал»), 1929, № 2, стор. 56.

С. К. Ів. Ковтун. «Крилатий рейд». В. Кузьмич. «Польот над

Кавказом».— Молодняк, 1929, № 12, стор. 105.

Гомін Л. Володимир Кузьмич. «Крила».— Металеві дні, 1930,

№ 2, стор. 71—73.

Овчаров Г. На шляхах до реконструкції. [Про творчість Кузьмича].— Критика, 1930, № 3, стор. 55—76.

Підгайний Л. На шляху до опанування пролетарського реалізму. В. Кузьмич. «Крила». Роман.—Гарт, 1930, №7—8,

стор. 175—192.

Чеховий Микола. На широкий шлях (Роман В. Кузьмича

«Крила»). — Життя й революція, 1930, №8—9,

стор. 123—133.

Гельфандбейн Г. Володимир Кузьмич. «Крила» (Авіоспіралі).— Червоний шлях, 1930, № 9, стор. 131 —132.

Кузьмич В. З моєї учби та практики.— Заклик, 1933, № 1,

стор. 76—84.

Володимир Кузьмич. Право на високе звання.— Червоний

шлях, 1934, № 4, стор. 147—158.

Сенченко А. Г. Про чергові завдання Спілки радянських

письменників України.— За марксо-ленінську критику,

1935, № 4(86), стор. З—35. [Про В. Кузьмича: стор. 18].

Кузьмич В. «Дев’ять пісень» і книга про Барбюса.— Літ. газета, 1935, 29 вересня.

Письменники Радянської України про свої творчі плани.—

В. Кузьмич.—Червоний шлях, 1936, № 1, стор. 184—185.

Кузьмич В. Історія села в 12 піснях. [Творчі плани].— Літ. газета, 1936, 24 липня.

Марьянов М. Героические предки, славньїе потомки. [Про поему «Вишняки», надрук. в «Літ. журналі». 1939, №№ І,

2, 7].— Красное знамя, 1939, 8 квітня.

Вільховий П. Помилки одного твору. [Про поему «Вишняки»].—Літ. газета, 1939, 22 серпня.

***

Кузьмич Володимир Савич

1904—1943

Народився в 1904 р. на станції Бахмач в сім'ї робітника- залізничника.

Коли хлопцеві минуло 9 років, помер батько, і він разом з братом потрапив до дитячого будинку в Полтаві, Тут здо-

616

був освіту і спеціальність, працюючи в чоботарській май¬стерні та друкарні.

Був у комсомолі, а в 1924 р. вступив до Комуністичної партії. В 1925 р. приїхав учитись до м. Харкова. Закінчив юридичний факультет Харківського інституту народного гос¬подарства у 1929 р. і аспірантуру при кафедрі літературо¬знавства Українського інституту марксизму-ленінізму.

Друкуватися почав у 1925 р. (Оповід. «Наталева круча» в журналі «Всесвіт»). Далі твори його вміщувалися в журна¬лах «Червоні квіти», «Плужанин», «Молодняк», «Червоний шлях», «Гарт».

Помер 4 жовтня 1943 року.

Італійка з Мадженто (Повість). X., «Пролетарій», 1927. 96 стор. (Б-ка журналу «Молодняк»). 3000 пр.

Наган. Збірка оповідань. X., ДВУ, 1927. 96 стор. 5000 пр.

Хао-Жень. Збірник оповідань. [X.], ДВУ, 1928. 140 стор. 5000 пр.

Італійка з Мадженто.—Молодняк, 1928, № 2, стор. 12.

Міна. З оповідання. З передм. М. Самуся. X., «Укр. робітник», 1929. 90 стор. (Дешева б-ка красного письменства, № 244—246). 7180 пр.

Польот над Кавказом. Авіоекспедиція комсомолу. [X.], «Книгоспілка», (1929). ПО стор. 5000 пр.

Євстрат. Оповідання. Харків — Дніпропетровськ. ДВУ, 1930.94 стор. (Масова б-ка). 20 000 пр.

Жовтий рикша. Оповідання. Харків — Одеса, ДВУ, 1930.76 стор. (Масова худож. б-чка). 20 000 пр.

Крила (Авіоспіралі). Виробничий роман у 5 ч. Передм. Г. Ов- чарова. X., ДВУ, 1930. XXXII. 602 стор. (Худож. б-ка мо-лодого робітника. Кн. 3). 40 000 пр.

Крила. Виробничий роман на 2 кн., перероб. авт. Кн. 1-а. X., «ЛІМ», 1930. 157 стор.; 1 л. портр. (Романи й повісті. № і). 20 000 пр.

Наган. Збірка оповідань. Вид. 2-е. Харків — Одеса, ДВУ, 1930. 88 стор. 10 000 пр.

Повидло. Комсомольське оповідання. X., «Гарт», 1930. 68 стор. 5000 пр.

Шість тисяч метрів. (Оповідання. К.], «Пролетарська правда», [1930]. 48 стор. (Б-ка газ. «Пролетарська правда»). 34 300 пр.

Індустріада. Поема ударника. X., «ЛІМ», 1931. 32 стор. 5000 пр.

Кораблі. Морські оповідання. X., «Гарт», 1931. 116 стор. 5000 пр.

Крила. Виробничий роман на дві книги. Кн. 2-а. [Ч. 3-я і 4-а]. X., «ЛІМ», 1931. 160 стор. (Романи й повісті. № 2). 20 000 пр.

Максим Горький. X., «Укр. робітник», 1931. 56 стор. ЮОООпр.

Перший криголам (3 дніпрельстанських оповідань). [X.]. «Гарт», 1931. 56 стор. (Б-ка «Гарт». № 8). 10 000 пр.

Чотирикутний бій. Уривок з роману «Крила». Харків — Одеса. «Молодий більшовик», 1931. 100 стор. (Шкільна б-ка су¬часної укр. літератури). 10 000 пр.

Шість тисяч метрів. Уривок з виробничого роману «Крила». X.— К., «ЛІМ», 1931. 52 стор. (Масова худож. б-ка). 20 000 пр.

Батальйон п’ятирічки. Збірка оповідань. X., «ЛІМ», 1932. 140 стор. 10 200 пр.

Крила. Виробничий роман на 5 ч. Перероб. авт. X.—К-, «ЛІМ», 1932, 676 стор. ЗО 000 пр.

Крылья. Роман. Пер. с укр. Зинаидьі Тулуб. (Предисл. А. Л[ейтес]), М.— Л., ГИХЛ, 1932. 252 стор. 5000 пр.

Турбіни. Повість. Харків — Одеса, «Молодий більшовик», 1932. Т. І. 670 стор. з портр. авт. (Худож. б-ка молодого робітника). 40 000 пр.

Крылья. Роман в 5 ч. Авториз. пер. с укр. 3. Тулуб. X., «Гарт»,1933. 476 стор. з портр. авт. 7000 пр.

Радіовиступ. X., «Гарт», 1933. 48 стор. 3200 пр.

Висоти (Оповідання). X., «ЛІМ», 1934. 68 стор. (Масова б-ка худож. літератури). 15 000 пр.

Турбіни. Повість. 2-е вид., випр. X., «ЛІМ», 1934. Т. І. 388 стор. (Б-ка робітника). 50 000 пр. Оповідання. К.—X., Держлітвидав, 1935. 160 стор. 13 000 пр.

Океан. Повість про світове змагання стратопланів. [Іл.: М. Глущенко. X.], Дитвидав, 1939. 72 стор. з іл. 10 000 пр.

Сто хлібин. Із шведських легенд. [Іл.: А. Гороховцев. К.], Дитвидав УРСР, 1940. 12 стор. з іл.; 4 стор. іл. 20 000пр.

Дружина пілота. Оповідання. К.—X., Держлітвидав, 1941. 39 стор. (Б-ка худож. літератури). 13 000 пр.

Первый бой. Рассказ. С укр. пер. Н. Сказбуш. К.— X., «Рад. письменник», 1941. 32 стор. 20 000 пр.

У грозу. Оповідання. К.—X., «Рад. письменник», 1941. 31 стор. («Фронт і тил». Б-чка худож. літератури).

Коряк В. Барвінковий цвіт (Літературно-комсомольський мо-лодняк).— В кн.: Барвінковий цвіт. X., 1927, стор. 53.

Багмут І. В. Кузьмич. «Італійка з Мадженто».— Молодняк, 1928, №2, стор. 127—129.

Підгайний Л. Володимир Кузьмич.— Літ. газета, 1928, 1 жовтня.

Кузьмич Волод. Про крилату... (Кожний про своє). [Про створення роману «Авіоспіралі»].— Уж («Універсальний журнал»), 1929, № 2, стор. 56.

С. К. Ів. Ковтун. «Крилатий рейд». В. Кузьмич. «Польот над Кавказом».—Молодняк, 1929, № 12, стор. 105.

Гомін Л. Володимир Кузьмич. «Крила».— Металеві дні, 1930, № 2, стор. 71—73.

Овчаров Г. На шляхах до реконструкції. [Про творчість Кузь- мича].— Критика, 1930, № 3, стор. 55—76.

Підгайний Л. На шляху до опанування пролетарського реа¬лізму. В. Кузьмич. «Крила». Роман.—Гарт, 1930, №7—8, стор. 175—192.

Чеховий Микола. На широкий шлях (Роман В. Кузьмича «Крила»). — Життя й революція, 1930, №8—9,

стор. 123—133.

Гельфандбейн Г. Володимир Кузьмич. «Крила» (Авіоспіра- лі).— Червоний шлях, 1930, №9, стор. 131—132.

Кузьмич В. З моєї учби та практики.— Заклик, 1933, № 1, стор. 76—84.

Володимир Кузьмич. Право на високе звання.— Червоний шлях, 1934, № 4, стор. 147—158.

Сенченко А. Г. Про чергові завдання Спілки радянських письменників України.— За марксо-ленінську критику, 1935, № 4(86), стор. З—35. [Про В. Кузьмича: стор. 18].

Кузьмич В. «Дев’ять пісень» і книга про Барбюса.— Літ. газе¬та, 1935, 29 вересня.

Письменники Радянської України про свої творчі плани.—

В. Кузьмич.— Червоний шлях, 1936, № і, стор. 184—185.

Кузьмич В. Історія села в 12 піснях. [Творчі плани].— Літ. га¬зета, 1936, 24 липня.

Марьянов М. Героические предки, славньїе потомки. [Про пое¬му «Вишняки», надрук. в «Літ. журналі». 1939, №№ 1, 2, 7].— Красное знамя, 1939, 8 квітня.

Вільховий П. Помилки одного твору. [Про поему «Вишня¬ки»].—Літ. газета, 1939, 22 серпня.

***

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/e...

***

В. Кузьміч. Наталева круча (Легенда Псьола). Всесвіт №21/1925 р.

https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=7853

***

"Молодняк" №11/1927, с. 121

***

В. Кузьмич. Повидло (отрывок из рассказа) "Октябрьские всходы" Харьков, №11-12 июнь, 1929, с. 2-5

Крила [роман]. Пер. з укр. Д. Гофштейн. К.-Х. Укрдержнацменвидав. 1935. 448 с.. 2000 пр. /єврейською мовою/

***

1. ВОЛОДИМИР КУЗЬМИЧ. "КРИЛА" РОМАН. ДВУ. 1930. РОКУ, СТОР. 602, ЦІНА 1 КАРБ. 50 КОП.

Металеві дні №2 від 01.06.1930, сторінка 73

Металеві дні

... і цікавої композиції дії. Ім’я В. Кузьмича відоме досі, здебільшого, з творів, ... атмосферу переможного будівництва. В. Кузьмич безжальний у своєму справедливому клясовому ... 5“ інженером комунарам Калініном. В. Кузьмич тут до болю злободенний. Двоє слів ...

6. НА ШЛЯХУ ДО ОПАНУВАННЯ ПРОЛЕТАРСЬКОГО РЕАЛІЗМУ В. КУЗЬМИЧ. КРИЛА. РОМАН. 1930

Гарт (журнал) №7 від 01.07.1930, сторінка 178

Гарт (журнал) №7 від 01.07.1930, сторінка 191

Гарт (журнал)

... бачили основні особливості сюжетобудови в Кузьмича, що сходять переважно до засобів ... Отож ці дві стилеві тенденції в Кузьмича нахил до фактичности та пригодництва—й ... їх усвідомлення можливе-дальшезростання Кузьмича як письменника, можливе

12.

Червоний шлях (журнал) №9 від 01.09.1930, сторінка 133

Червоний шлях (журнал)

... плян і розглядуваний роман Володимира Кузьмича —„Крила" .‘'Розгортаючи широку картину ... цьому не стільки письменницька молодість Кузьмича, скільки порівнюючи молодість усієї ... crop.). Порівнюючи з попередніми книжками Кузьмича (збірка оповідань- —„Наган", ...

17.

Гарт (журнал) №7 від 01.07.1930, сторінка 179

Гарт (журнал)

... країни за реконструктивної доби, як це зробив В. Кузьмич. Щоб проаналізувати тематичний комплекс роману ... й окладности проблеми винахідництва й індустріялізації (у поставленні її в Кузьмича), як проблеми не технічної, асоціяльної насамперед і з урахованням

28. ЗМІСТ ЖУРНАЛА „МОЛОДНЯК" ЗА 1 927-Й РІК

Молодняк №1 від 01.01.1928, сторінка 169

Молодняк

... . Оповідання. —№ 4, стор. 3. Кузьмич Волод. Самогубець. Оповідання —№ 4, стор ... Дм. Пісня дівоцька. № 9, стор. 107. Кузьмич В. Жан Тусейль. —№ З, стор. 99. ... П. Гуцул № 2, стрн. 110. „Комсомолия" № 9,1926. В. Кузьмич. № 1, стор. 107. „Плужанин" № 11, 1926. — І. ...

БІБЛІОГРАФІЯ ЧЛЕНІВ „МОЛОДНЯКА"

3. БІБЛІОГРАФІЯ ЧЛЕНІВ „МОЛОДНЯКА"

Молодняк №11 від 01.11.1927, сторінка 124

Молодняк

... тематики („Літературна Газета" №l3, 1927 рік К.). Кузьмич Володимир 1. Наган. Оповідання. ДВУ. 1927 ... („Молодняк" № 4. 1927 р.); Лірика моря. Раби океану („Молодняк" № 9. 1927 р.) Шеремет Микола 1. Поезії ...

37.

Гарт (журнал) №9 від 01.09.1930, сторінка 179

Гарт (журнал)

... Шахтар я" — М. Ледянко, Зорін, Гонімов. Авіоз а в о д В. Кузьмич. „Канати а“— М. Доленґо, І. Кісільов. „Ти н я к і в к а* — A. Дикий, Г. ... групи „Забою". На Дніпрельстані та в Запоріжжі працював т. В. Кузьмич, допомагаючи в роботі творчого гуртка ВУСПП ...

51.

Гарт (журнал) №7 від 01.07.1930, сторінка 178

Гарт (журнал)

... цього ж спрямовання є „Крила" В. Кузьмича. Зовсім не належить до цієї категорії „ ... —як і в якій мірі В. Кузьмич у романі „Крила“ дотримувався фактичної ... і всякого літературного дослідника, цікавитиме твір В. Кузьмича перш за все з погляду літературного, і ...

54. ІІ. ПРОЗА

Молодняк №1 від 01.01.1929, сторінка 129

Молодняк

... . 59. Кундзіч Олексій. Дідусь. Новела.— № 12, стор. 59. Кузьмич Володимир. Авіо-спіралі. Повість.—№ 4, стор ... . Авіо-спіралі. Повість.—№ 5, стор. 3. Кузьмич Володимир. Авіо-спіралі. Повість. № 6, стор. 7. ...

55. ЗМІСТ

Молодняк №12 від 01.12.1928, сторінка 92

Молодняк

... ) . 67 Вол. Кузьмич Перший з'їзд Білоруської Асоціації Пролетарських ... Гончаренко, Т. Масенко, Є. Фомин, В. Рунін. П р о з а: В. Кузьмич— Asio-спіралі (повість ; П. Голота—Далина ... оповідання. Статті й нариси: В. Кузьмич—s.ooo кпм. на радянському літаку ...

НБУВ:

https://libraria.ua/search/?Search=%D0%92...

***

https://old-csam.archives.gov.ua/includes...

https://www.google.com/search?q=%D0%92.++...

https://www.google.com/search?q=%D0%92.%D...

читать целиком >>

Тэги: В. Кузьмич (Кузьміч)

Файлы: Page30.jpg (2371 Кб)

Чешский перевод романа В. Владко «Потомки скифов»

Статья написана 7 июля 2021 г. 12:08

Размещена:

в авторской колонке slovar06

Как сообщил литературовед Богдан Стасюк, в газете украинцев Пряшевщины / Чехословакия /, от 5 декабря 1986,, есть заметка о переводе чешской романа В. Владка "Потомки скифов" ("Чтобы понять друг друга»).

читать целиком >>

Тэги: Владко

Файлы: 213_q1_Q1.jpg (564 Кб)

Лев Лазебник. Нехорошая анкета «заколдованного мальчика»

Статья написана 5 июля 2021 г. 15:18

Размещена:

в рубрике «Колонка коллекционера»
в авторской колонке slovar06

В этом году исполняется 65 лет со дня выхода мультфильма «Заколдованный мальчик» – экранизации сказки шведской писательницы Сельмы Лагерлеф «Чудесное путешествие Нильса с дикими гусями». Этот большой анимационный фильм по праву считается одной из вершин советской мультипликации. Любимый взрослыми и детьми, он многократно демонстрировался по телевидению, став что называется культовым. Множество цитат из фильма ушли в народ. А новые поколения знают «Заколдованного мальчика» по интернет-шутке, где старый гном разговаривает с Нильсом с подписью «Авраам Линкольн просит молодого Дональда Трампа не лезть в политику».

«Заколдованный мальчик» – классика и драгоценное наследие, сохраняющее свое качество и интерес к себе и 65 лет спустя. С художественной точки зрения наш мультфильм без сомнения выдержит конкуренцию с диснеевскими шедеврами. Тем любопытнее было «Еврейскому обозревателю» обратить внимание на еврейское присутствие в этой выдающейся работе. А оно оказалось весьма существенным – в чем мы и предлагаем вам убедиться.

Советский кинематограф, особенно в первые десятилетия, изобиловал еврейскими именами. Титры картин 1920-30-х годов нередко состояли сплошь из еврейских фамилий – от режиссеров, сценаристов, операторов, композиторов и художников до монтажеров, гримеров, звукооператоров, редакторов. А уж директорами старых советских кинофильмов практически всегда были евреи.

Мультфильм является экранизацией не конкретно оригинальной сказки Сельмы Лагерлёф, а её пересказа, сделанного Зоей Моисеевной Задунайской и Александрой Иосифовной Любарской в 1940 году.

Владимир Юровский

Потом, уже в годы нараставшего государственного антисемитизма, с «засильем» евреев в советском кино стали системно разбираться, расчищая дорогу расово «правильным» режиссерам типа Пырьева или Пудовкина среди бесчисленных кинематографистов вроде Эйзенштейна, Ромма, Рошаля, Хейфица, Зархи, Козинцева, Трауберга, Райзмана, Эрмлера, Арнштама, а также Файнциммера с Раппапортом.

Но избавиться от великого множества «безродных космополитов» было попросту невозможно – особенно на уровне кинематографистов, находившихся позади режиссеров. Тех, чьи имена в титрах писались шрифтом поменьше и не так раздражали глаз.

Поэтому в середине 1950-х среди создателей «Заколдованного мальчика» мы встречаем солидное число творческих работников Моисеева закона, выглядывающих из-за спин абсолютно православных режиссеров – Владимира Полковникова и Александры Снежко-Блоцкой.

Кто его написал

Начнем с того, что в основу фильма легла не собственно оригинальная сказка нобелевского лауреата Сельмы Лагерлеф «Удивительное путешествие Нильса Хольгерссона с дикими гусями по Швеции», написанная в 1907 году, а ее пересказ, сделанный в СССР в 1940 году под названием «Чудесное путешествие Нильса с дикими гусями». Он несколько отличался от исходного текста.

А сделали этот пересказ две сотрудницы издательства «Детгиз» фольклористы и переводчицы Зоя Моисеевна Задунайская и Александра Иосифовна Любарская. То есть, мальчик Нильс в своем русскоязычном варианте в прямом и переносном смысле подвергся обрезанию – как буквально в смысле сокращений в тексте, так и метафорически с учетом национальности его советских «мам».

Михаил Вольпин

А на основе пересказа от мадам Задунайской и мадам Любарской сценарий «Заколдованного мальчика» написал знаменитый драматург Михаил Давидович Вольпин. На счету уроженца Могилева несколько десятков сценариев популярных кинофильмов и мультфильмов, среди которых – «Волга-Волга», «Смелые люди», «Спортивная честь», «Морозко», «История одного преступления», «Храбрый портняжка». Именно его, Вольпина, фразы из «Заколдованного мальчика» стали фольклором. Вспомним навскидку:

«Абес-фабес-картофлябес!»*, «Ты еще крепкий старик, Розенбом!», «Никто, никто, тирлим-бомбом, не может догадаться, куда идет премудрый гном, а гном идет купаться!», «Даже от очень маленького мальчика можно ждать очень больших неприятностей», «…когда король обнажит голову, а ты останешься в шляпе…», «Тирле упал! Тирле пропал!», «Когда дому угрожают крысы, мышам лучше помалкивать», «Не пробегал тут мальчишка – маленький как воробей и нахальный как обезьяна?»…

Все эти крылатые фразы – от доброго еврейского сказочника Михаила Вольпина.

Кто его нарисовал

Художник-постановщик – ключевая фигура в создании мультфильма. У «Заколдованного мальчика» имелось целых три художника-постановщика – Роман Качанов, Лев Мильчин и Гражина Брашишките.

Гражина Станиславовна Брашишките была литовка из Шауляя, а вот ее коллеги Роман Абелевич Качанов из Смоленска и Лев Исаакович Мильчин из Минска были сами понимаете кто.

Лев Мильчин поставил два десятка мультфильмов как режиссер, а как художник-постановщик работал над тремя десятками анимационных картин – рисованных и кукольных. Наиболее известны среди них – кукольные мультфильмы «Приключения барона Мюнхгаузена» и «Отважный Робин Гуд».

Фёдор Хитрук

Главную славу Романа Качанова также составили кукольные мультфильмы – всем известные и всеми любимые «Варежка», «Чебурашка и Крокодил Гена», которые он поставил как режиссер. Он вообще больше работал как режиссер и сценарист, а художником-мультипликатором и художником-постановщиком был в начале своей карьеры. Многочисленные шутки насчет национальности Чебурашки, найденного в ящике с апельсинами, явно прибывшими в Союз из Израиля, базировались и на том, что создателями его образа были Роман Качанов и художник-постановщик Леонид Шварцман. Кстати, последний всю жизнь от рождения в Минске в 1920 году звался Израиль, но в 1967 году в силу известных геополитических обстоятельств сменил имя (в титрах, но не в паспорте), причем назвался Леонидом явно издевательски – с намеком на Брежнева. В смысле – раз уж брать другое имя, так чего мелочиться.

Но вернемся к нашему мальчику. Над фильмом работали 14 художников-мультипликаторов – тех, кто непосредственно воплощал в жизнь замыслы постановщиков, рисуя вручную тысячи кадров-картинок. И возглавлял эту бригаду тружеников сам Федор Савельевич Хитрук, впоследствии создатель «Каникул Бонифация» и «Винни Пуха», легендарный мастер, получивший наибольшее мировое признание среди советских мастеров мультипликации (с ним может посоревноваться в этом плане только Юрий Норштейн). Федор Хитрук был вице-президентом Международной ассоциации анимационного кино и лауреатом трех десятков престижных наград, премий и призов. Кстати, первой его международной наградой стал приз на кинофестивале в Сан-Франциско (1962) за фильм «История одного преступления» по сценарию Михаила Вольпина.

Был в бригаде Хитрука и художник Борис Меерович, работавший, в частности, на таких классических картинах советской анимации как «Аленький цветочек» и «Влюбленное облако».

Под чью дудочку и девять дырочек""

"огда одна палочка и девять дырочек истребят целое войско, когда король обнажит голову, а ты останешься в шляпе***, когда… Ну, а третье условие ты узнаешь тогда, когда исполнятся два первых."

Таким образом, первое условие должно исполниться тогда, когда Глимингенский замок спасёт дудочка, второе — когда Бронзовый Король снимет шляпу, а третье на самом деле оказывается испытанием:

"Ты снова станешь большим, когда на обеденный стол с капустой и яблоками подадут твоего самого близкого друга."****

«Заколдованный мальчик» примечателен и чудесной музыкой. Автор этой музыки – композитор Владимир Михайлович Юровский, уроженец Таращи, выпускник Киевского музыкального техникума. Впоследствии он окончил Московскую консерваторию по классу композиции у Н.Я.Мясковского и плодотворно работал в кино («Дело №306», «Евгения Гранде» и др.) и мультипликации («Золотая антилопа», «Чьи в лесу шишки», «Паровозик из Ромашкова» и др.).

Среди нескольких прекрасных, запоминающихся музыкальных тем «Заколдованного мальчика» особо выделяется марш, под который вышагивает по ночному городу Бронзовый Король. Некоторые горячие головы указывают на сходство марша Бронзового Короля с маршем Дарта Вейдера (Имперский марш) из «Звездных войн». Слава Б-гу, в данном случае намекают на плагиат не со стороны советского композитора, поскольку «Звездные войны» вышли в 1977 году. А то очень уж у нас любят «разоблачать» советских плагиаторов, чаще всего садясь при этом в лужу. Впрочем, утверждение, что Джон Уильямс вдохновлялся для «Звездных войн» именно музыкой Владимира Юровского, выглядит явной натяжкой, да и сходство там не такое уж большое.

Есть и другая еврейская мозаика у нашего мальчика.

Так, оператором фильма был Михаил Захарович Друян, уроженец Харькова, снявший за почти полвека работы в анимации три сотни фильмов, включая мегахиты – «Храбрый портняжка», «Вовка в тридевятом царстве», «Малыш и Карлсон», «Бременские музыканты», «Голубой щенок», «Жил-был пес».

Символическим образом еврейская карма «Заколдованного мальчика» проявилась в 1988 году, когда фильм восстанавливали на киностудии имени Горького. Режиссером восстановления был уроженец Каменец-Подольского Владимир Борисович Беренштейн.

Так что условная анкета «Заколдованного мальчика» в глазах бдительного кадровика 1950-х годов выглядела бы весьма подозрительно (благо, уже прекратилась борьба с "безродными космополитами" и врачами-вредителями", и приближалась "оттепель"): Хольгерссон, понимаешь, Розенбом, Акка Кнебекайзе, Эрменрих – синагога какая-то. Знаем мы их. А чего еще от них ждать, если там в родословной вон сколько вольпиных-юровских! Такому мальчику впору не в Лапландию лететь, а в Израиль. Как-то так.

https://jew-observer.com/eto-interesno/ne...

*"Абес, Шабес" в израильском произношении это "абет, шабат" הבת שבת — "Смотри, Суббота" — начало пиюта (религизоных стихов) приписываемого неизвестному еврейскому поэту XIV века, жившему в Испании. Молитва на эти слова исполнялась в ашкеназских синагогах, и по-видимому, автор данного заклинания слышал ее в детстве.

http://lj.rossia.org/users/staraya_zhopa/...

"Картофлябес" — утрированно "картофельное блюдо". По-видимому, чолнт — торжественное субботнее блюдо у ашкеназских евреев.

https://lechaim.ru/events/cholnt-on-zhe-h...

**это символический девятисвечный светильник https://isralove.org/load/6-1-0-2242

***в иудейской религии верующий еврей должен быть всегда с покрытой головой, т.е. в головном уборе

****добрые дела, плоды кот. человек вкушает ещё в этом мире: [в т.ч. — примирение поссорившихся друзей и помощь ближним.]

читать целиком >>

Тэги: сказочные заклинания