Статья из газеты "Чырвоная змена" Менск, 1937, № 94 (24 красавіка) — 24 апреля

А. Беляев "ЗАСТРЕЛЬЩИКИ НОВЫХ ОТКРЫТИЙ"

Иллюстрация Н. Травина из журнала "Вокруг света" за 1936 г.

Спасибо Анне Андриенко!

http://www.litforum.ru/index.php?s=feef3f...

Жуль Верн (пераклад: Янка Маўр, Сяргей Грахоўскі, Юрка Лявонны). «80000 кіламетраў пад вадой»

Жуль Верн; пер. пад рэд. Я. Маўра. —

Менск : Дзяржвыд Беларусі, 1937. — 226 с.

Верн, Ж. З пушкі на Луну / Жуль Верн; *рэд. пер. П. Гарбуноў+. — Мінск : Дзяржвыд.

Беларусі, 1940. — 454 с.

Верн, Ж. Пятнаццацігадовы капітан : раман / Жуль Верн; пер. з рус. выд. К. Шавеля. —

Мінск : Дзяржвыд. БССР, 1940. — 256 с.

http://knihi.com/Zul_Vern/

http://portal.nlb.by/portal/page/portal/i... ...ввести в поиск Верн

Таямнічы востраў / Жуль Верн; Пер. з рус. М.Паслядовіч. — Мн. : Дзярж. выд-ва Беларусі. Дзіцячая літ., 1938. — 558, [1] с.

10000 экз. и т.д.

Літ.: Погребенник Ф. Наш земляк – перекладач «Демона» // Вільне життя. 1964, 18 груд.; Чайковський І. Мирослав Капій // Естафета. 1970. Ч. 1; Арсенич П., Пелипейко І. Дослідники та краєзнавці Гуцульщини. Косів, 2002; Качкан В. Із забуття – на царину рідної культури // Качкан В. Хай святиться ім’я твоє. Т. 10. Ів.-Ф., 2007.

П. І. Арсенич

Стаття створена: 2012

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=...

http://kosivlibrary.if.ua/2010/12/11/138/

http://kosivlibrary.if.ua/2014/02/16/1104/

Петраш О. Пророчий дар Мирослава Капія / О. Петраш // Перевал. – 2007. – № 3. – С. 134–136.

Пелипейко І. Учитель-провидець / І. Пелипейко // Вісник освітянський. – 1998. – 28 лют.

Пушик Т. Могила пророка в Косові / Т. Пушик // Наше місто. – 1998. – № 21.

Мирослав Капій // Полєк В. Відомі педагоги Прикарпаття. Т. 1 / В. Полєк. – Івано-Франківськ, 1997. – С. 76.

Качкан В. Мирослав Капій / В. Качкан // Тернопіль. – 1994. – № 5–6. – С. 25–28.

Із забуття – на царину рідної культури // Качкан В. Українське народознавство в іменах / В. Качкан ; за ред. А. Москаленка. – К., 1994. – С. 310–318.

Глібчук В. Він мав пророчий дар / В. Глібчук // Гуцульський край. – 1993. – 12 черв.

Качкан В. Цвіт забутих орхідей / В. Качкан // Українська культура. – 1993. – № 2. – С. 8–9.

Качкан В. Цвіт забутих орхідей / В. Качкан // Галичина. – 1990. – 23 груд.

Матеріал із «Календаря знаменних і пам’ятних дат на 2013 рік» Івано-Франківської ОУНБ ім. І. Франка.

Волтер Смирнів.«Перші космічні подорожі в української наукової фантастики. " Журнал українських досліджень . 27.1-2 (літо-зима 2002): с. 173-182.

“Jour­nal of Ukrain­ian Stud­ies” (2002, № 1–2)

https://archivsf.narod.ru/1888/miroslav_k...

* * * * * * *

Автор: Ібсен Г.

Назва: Будівничий Сольнес

Від. щодо назв.: драма в трьох діях

Серія: Загальна бібліотека

Номер випуску серії: № 61/62

Відповідальність: Ібзен ; На українську мову переложив Мирослав Капій

Видавництво: Галицька Накладня Якова Оренштайна ; [Дpук. А.В. Кисїлевського і Ски]

Місто: Коломия

Рік: 1910

Сторінок: 135 с.

ББК: Ш6(4Нор)5-493

Тип документу: Рідкісне видання

Примітки: Перепл.: Комедія про чоловіка, що оженився з немовою / Анатоль Франс

(Франс А. Комедія про чоловіка, що оженився з немовою : жарт в 2 актах / Анатоль Франс // Будівничий Сольнес : драма в трьох діях / Г. Ібсен. – Коломия : Галицька Накладня Якова Оренштайна ; [Дpук. А.В. Кисїлевського і Ски], 1910. – 40 с. – (Загальна бібліотека ; № 61/62)

* * * * * * *

Верн, Юлій.

Плесом Амазонки (La Jangada) [Текст] : мандрівнича повість для молоді: В 2 т. / Ю. Верн ; пер. на укр. мову М. Капій ; іл. П. Бенетт. — Львів : [б.в.], 1932. — 168с., 118 с.: іл.

* * * * * * *

Украінська Муза. ISBN 5-8104-0009-4. : Поет. антол.: Од початку до наших днів / Під ред. О.Коваленка. — Киів : АТ "Обереги", 1993.

Вип. 11: Олесь, Будяк, Алчевська, Тенянко, Супруненко, Романченко, Волошка, Капельгородський, Капій, Жук, Онацький, Огіенко, Твердохліб, Філянський, Чупринка, Сохачевська, Гай, Алешко, Тарноградський — С. 1058-1183 30000 пр.

Так складалася наша історія і так писалася-укладалася історія української літератури, що сотні й тисячі імен на культурно-просвітницькій ниві маловідомі, оскільки довгий час замовчувалися. Одним із них був літератор, перекладач, фольклорист і чудовий педагог Мирослав Капій.

         Народився він у с. Коцюбинці поблизу Гусятина, що на Тернопільщині, в учительській сім’ї. Батько був директором місцевої школи, а мати вчителювала. Мирослава огортали не тільки батьківське і материнське тепло, ласка, а й дивний світ колискових мелодій народної співанки, української казки, легенд, приповідок, загадок, різних чудернацьких оповідок і пригодницьких історій. Таке середовище було вельми сприятливим для розвитку задатків дитини до образного сприйняття світу, реалій суспільного буття, становлення власного погляду на речі довколишнього оточення.

Мирослав закінчив Тернопільську гімназію й розпочав студії на відділенні україністики і германістики філософського факультету Львівського університету. То був час спраглого навчання, поглиблення уже набутого в гімназії, відкриття таємниць багатьох навчальних дисциплін, таїн слов’янських та романських мов.

Переглядаючи університетські списки лектури та численні свідчення батька, що їх детально зберегла дочка професора Капія Святослава, дивуємося тогочасному обширові знань, що їх набувало студентство, й вимогливості професури до своїх вихованців.

Зі свідчень, підписаних відомими на той час ученими й суспільно-культурними діячами, зокрема професорами М.Грушевським, К.Студинським, С.Томашівським, О.Колессою, дізнаємося, як опановував студент Мирослав Капій найважливіші теми, розділи програми, окремі дисципліни (тоді за кожний складений залік чи іспит видавалося свідоцтво): «Маркіян Шашкевич, його часи, життя та творчість», «Звучні церковно-слов’янські мови», «Історія ста-ринного роману і повісті на Русі», «Генеза творчості Шевченка», «Руське письменство XIX в. від виступу їв. Котляревського», «Вибрані питання з руського письменства XIX в.», «Історія руської драматичної поезії (в XVII-XVIII)», Староруське письменство», «Історія Східного питання», «Ігнатій Потій і його літературна творчість», «Географія України», «Устрій Австро-Угорщини», Історія філософії», «Галицько-Волинський літопис», «Історична граматика руської мови», «Нарис історії Австрії і Угорщини», «Метеорологія і кліматологія», «Історія Галичини», «Основи антропогеографії», «Українська історіографія» XIX ст. «Граматика порівняльна мов слов’янських» та ін.

Вже з перших років навчання виявив неабиякі задатки й інтерес як до наукової, так і до літературної творчості, про що маємо відомості з університетських документів, із деяких публікацій у періодиці. Так, він дістав високі оцінки провідних учених за реферат «Типи садиб на Гуцульщині» та наукові розвідки «Тернопільська студентська громада в 60-х рр.», «Іван Далібор Вагилевич, його життя і діяльність». Був близько знайомий з М.Рудницьким, І.Свєнціцьким, з І.Франком, М.Павликом, бував у них удома та в редакціях львівських часописів, де вони працювали.

http://k-ua.net/%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%...

120 років від дня народження Мирослава Дмитровича Капія

(5.05.1888–24.03.1949) — українського письменника, перекладача, фольклориста, краєзнавця

       Народився 5 травня 1888 р. у селі Коцюбинці Гусятинського району Тернопільської області в родині вчителя. У юності жив у селі Іванівка коло Теребовлі. Навчався в Тернопільській українській гімназії, у 1914 р. закінчив факультет німецької та української мов Львівського університету, де його професорами були К. Студинський і О. Колесса. Навчав німецької мови в гімназіях Теребовлі (до 1928 року), Лежайська (1928–1938, Польща), Відня (до 1945 р.) і середній школі Косова.

       Перша поетична збірка Капія «На цім подолі смутку» (1906–1907) за браком коштів не була опублікована, її рукопис зберігається в Центральному історичному архіві у Львові. Там же зберігається неопублікована його праця про І. Вагилевича (1914).

       У 1905–1907 роках М. Капій листувався з письменницею Оленою Пчілкою, у редагованому нею журналі «Рідний край» помістив свої вірші. Друкував поезії у часописах «Бжола», «Будучність», «Неділя», в антології «Українська муза» (Київ, 1908), у львівських альманахах «Розвага», «Терновий вінок» (1908), «Не вмре, не загине» (1914). Він автор соціально-побутових нарисів, оповідань («З його думок», 1907; «Незабутнім тіням Тарасовим», 1914 та ін.), пригодницько-фантастичної повісті «В країні блакитних орхідей» (1932), у якій передбачає майбутнє України. Рідко підписував свої твори псевдонімами (Юрій Луговий, Лугович).

       Переклав Капій поему «Демон» М. Лермонтова (1909), повісті «Зоря півдня» (1913), «Чорна Індія» (1930), «Плесом Амазонки» і «Діти капітана Гранта» Жюля Верна, драму «Будівничий Сольнес» Г. Ібсена, окремі оповідання В. Дорошевича, О. Купріна, О. Кіплінга, М. Конопніцької, вірші Г. Гейне, О. Мірабо.

       Записав на Тернопільщині (у селах Іванівка, Костільники) народні пісні, казки, легенди, які зберігаються в ІМФЕ ім. М. Рильського АН України. Деякі з них опубліковані в різних фольклорних збірниках.

       Помер М. Капій 24 березня 1949 р. у м. Косові на Івано-Франківщині.

Література

Капій М. Грай, вівчарику; Осіння співанка; «І вже тії білі квітки…»: [Вірші] // Тернопіль: Українська гімназія в Тернополі. 1898–1944. — 1992. — Дод. № 3. — С. 28.

Капій М. Прийди до мене; З синіх гір; «Росцвілися квітки по широких лугах…»; «Я гадав, що по днях…»; Весною; З циклю «Ізраіль» (фрагмент); Не питай: [Вірші] // Українська муза: Поетична антологія. — К., 1908. — Вип. 11. — С. 1125–1128.

***

Капій (Луговий Юрій) Мирослав (5.05.1888–23.03.1949) — педагог, вчений, письменник, перекладач // Теребовлянщина: Іст.-краєзн. та літ.-мистец. журнал. — Л.; Теребовля, 1999. — Вип. 1. — С. 122.

Качкан В. А. Із забуття — на царину рідної культури // Качкан В. А. Українське народознавство в іменах: Навч. посібник: У 2 ч. — К., 1994. — Ч. 1. — С. 310–326.

Качкан В. Мирослав Капій: Із забуття — на царину рідної культури // Тернопіль. — 1994. — № 5–6. — С. 25–28.

Качкан В. Цвіт забутих орхідей: Штрихи до життєпису Мирослава Капія // Теребовлянщина: Краєзн. і літ.-мистец. альманах-календар на 2001 рік. — Т., 2001. — С. 363–365; фотогр.

Мазурак Я. Капій Мирослав (псевд. Юрій Луговий, Лугович Юрій, М. К.) — письменник, перекладач, фольклорист, педагог // Мазурак Я. Літературна Бережанщина: Біогр. довідник. — Бережани, 2000. — С. 50–51; фотогр.

П. М. Капій Мирослав Дмитрович — письменник, перекладач, педагог і збирач фольклору // Тернопіль: Українська гімназія в Тернополі. 1898–1944. — 1992. — Дод. № 3. — С. 28; фотогр.

Теребовлянщина: Краєзн. і літ.-мистец. альманах-календар на 2001 рік. — Т.: Збруч, 2001. — 487 с.

С. 50, 183, 407, 424: Про М. Капія

***

Капій Мирослав Дмитрович (5.V.1888, с. Коцюбинці Гусятин. р-ну — 24.ІІІ.1949, м. Косів Івано-Фр. обл.) — укр. письменник і перекладач // УЛЕ. — К., 1990. — Т. 2. — С. 404.

Качкан В., Кушнерик Г. Капій Мирослав Дмитрович (псевд. — Лугович Юрій, Юрій Луговий, крипт. – М. К.; 05.05.1888, с. Коцюбинці, нині Гусятин. р-ну — 24.03.1949, м. Косів, нині Івано-Фр. обл.) — письменник, перекладач, фольклорист, краєзнавець, педагог // ТЕС. — Т., 2005. — Т. 2. К–О. — С. 28; фотогр.

Капій Мирослав (5.V.1888–24.ІІІ.1949) — укр. письменник і перекладач // Ткачов С., Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: Польсько-укр. взаємини. — Т., 1996. — С. 26.

http://www.library.te.ua/library_content/...

       Link       Капій, Мирослав, 1888-1949.

Назва LinkКраїна блакитних орхідей : повість / Мирослав Капій.

Видання LinkЛьвів : Накл. вид. с-ки "Новий час", 1932.

Опис 158 с.

Серія LinkБібліотека "Нового часу" ;. ч. 35.

Примітка Переплетено з: Розвал Европи й Україна / Володимир Босий. Львів : Накл. видавництва "Католицька Україна", 1933.

* * * * * * *

Автор Link    Капій, Мирослав, 1888-1949.

Назва LinkКраїна блакитних орхідей : повість / Мирослав Капій.

Видання LinkСтрий : [б.в.], 2007.

Опис 160 с. : іл.

Aвтoгpaф Лемцьо, А. В.

http://aleph.lsl.lviv.ua:8991/F/CQY514CBX...

WLN1&filter_request_1=&filter_code_2=WYR&filter_request_2=&filter_code_3=WYR&filter_request_3=&filter_code_4=

WFT&filter_request_4=&filter_code_5=WSBL&filter_request_5=&filter_code_6=UDC&filter_request_6=

* * * * * * *

Качкан В. На гребені думки : вибір праць у 3 томах : Т. 2 : Історія, філософія / В. Качкан ; [ред. О. Качкан]. -

Івано-Франківськ : Місто НВ, 2015. — 395 с.

* * * * * * *

Капій М. Країна блакитних орхідей : повість : [в 2 ч.] / Мирослав Капій. — Львів : Накладом Вид. С-ки "Новий Час". Друкарня Бернарського в аренді "Промислу Ґрафічного", 1932. — 158, [1] с. — (Бібліотека "Нового Часу" ; чис. 35)

Ч. 1 : Поворот. — 77 с.

Ч. 2 : В країні блакитних орхідей. — С. 79-158.

Приміром, не існувало держави Україна…… І от саме тоді провінційний, мало ким знаний учитель пише фантастичну повість. Вона дуже відрізнялася від творів Жуля Верна чи Герберта Велса. Тих цікавили фантазії на тему майбутнього науки, техніки. М.Капія боліло інше: майбутнє його Батьківщини, офіційно не існуючої на карті Європи, народу, позбавленого природного права на існування.Якою ж постає візія України початку XXI століття в повісті «Країна блакитних орхідей»?Насамперед, всупереч поширеним тоді теоріям про зникнення в майбутньому націй (а це твердили і комуністи, і космополіти), автор був твердо переконаний, що українська, як і інші нації, існуватиме «всупереч всім теоріям, голошеним фанатиками перед віками, і намаганням…, які коштували море людської крові та сліз…». Не сумнівався письменник і в зовсім на той час фантастичній речі: що в ХХІ столітті існуватиме незалежна, самостійна, соборна Україна. І не якась екзотична, варенично-шароварницька, а держава з високорозвиненою наукою і технікою, держава космічна. Україна в повісті М.Капія постає як спадкоємниця історії, її гербом є Тризуб Володимира, вона шанує імена І.Мазепи, Д.Многогрішного, С.Петлюри та інших видатних діячів минулого. Це демократична держава, на чолі якої стоїть гетьман, але яка має й парлямент — Верховну Раду (до речі, цей останній термін з’явився в політичному житті совєтської України аж у 1936 році!). Отже, це держава президентсько-парляментського типу. Має вона тверду валюту — гривню. В Україні ХХІ століття — самостійна Церква, яку очолює Патріярх. Україна користується повагою серед інших держав, у Києві — десятки іноземних посольств. Серед них побіжно автор згадує й посольство Південної Африки — держави, яка виникла лише в 1993 році, а в час написання повісти була колонією, про самостійність якої ніхто й не думав ставити питання.Вражають науково-технічні здогадки М. Капія. Як про звичну річ пише про телебачення. У кінці 20-х років і слова такого майже ніхто не чув, воно було відоме лише вузькому колу фахівців. Першу в світі телепередачу здійснено в Англії в 1925 р. А в СССР це сталося щойно в 1931 р. Можемо лише дивуватись, звідки про ідею телебачення — і сам термін «телевізор» — дізнався автор, вчитель-філолог, який жив і працював у місцевостях, де й звичайний детекторний радіоприймач зі слухавками був дивом. В усякому разі це свідчення широти інтересів справжнього педагога — творця, а не ремісника.Або така деталь. Письменник говорить про автомобілі марки «Чумак», які випускаються на автозаводі у м. Кременчуці. Справді, в цьому місті побудовано автозавод — через 25 років після появи «Країни блакитних орхідей»… У повісті наша країна постає космічною державою, що співпрацює зі США, Англією, Німеччиною, бере участь у програмі польотів до інших планет у глибини Космосу.Таких прикладів можна б наводити більше.Коли роздумуєш над цим незвичним феноменом, запитуєш: що дало можливість скромному вчителеві піднятися до такої висоти провісництва, аналогів якому не знаходимо в нашій літературі?Відповідь є у тексті повісті М.Капія. Ось ті слова: «…є щось для людського роду спільного, що огортає всі раси й племена, всі епохи минулі й будучі зв’язує з собою, що віки цілі триває вже й триватиме, поки битимуться людські серця в грудях, — а цим є любов до батьківщини!.. Це та безсмертна іскорка, що її вложив Творець у людську душу… Любов до батьківщини, любов до свого, до рідного…».Ця безсмертна іскра любові до України палала в серці Мирослава Капія. Вона надихнула його вірою в добре майбутнє Батьківщини. Запалюймо її у собі і в серцях молоді ми — вчителі вільної України, провіщеної нашим предтечею, нашим старшим колегою. Будьмо гідними таких попередників! Повість «Країна блакитних орхідей» (160 с.) перевидано в Стрию в 2006 році невеликим накладом видавництвом ТзОВ «УКРПОЛ», але все ж таким способом врятована від повного забуття. Ця повість — перший в українській літературі опис космічного польоту, — так вважає американський вчений Волтер Смирнів у «Journal of Ukrainian Studies» (2002, № 1–2).

2. В. Владко. * 1935 — Аргонавти Всесвіту. – в журнале «Знання та праця», номера 1-21

* 1935 — Аргонавти Всесвіту. – Харків-Одеса: Дитвидав при ЦК ЛКСМУ 1935. Написане й видане в СРСР/УРСР 1934 — 1935

Перше оповідання: Кардиналовські Л. і Т. "Сонця!" 1926