Олесь Бердник начал сотрудничать в качестве журналиста и публиковаться в украинской периодической прессе с 1947 г.
З 1971 р. до 1987 р. в Україні не вийшло жодної книжки Олеся Бердника.
Про нього згадували тільки в негативному сенсі.
Здається, що у вихідних відомостях 1971р. виправлено на 1974 р.
У 1990 р. майже те саме, окрім нового слова «атман» (душа).
МАРА
Феерія кохання
Вільний переказ за О. БЕРДНИКОМ
Світило променисте! Що ж це діється в ім’я твоє! Навіщо допускаєш такі страхіття? Чому терпиш мару на грудях землі! Людино! Коли очі й слух твої говоритимуть тобі очевидне, не вір їм, бо очевидність — то мати обману
й мари.
Юнак заплющив очі, похитав головою. Що з ним? Мара...
Юнак схопив пляшку. З шийки у горло забулькали сонячні промені. Це надало йому Нових Сил. Він одігнав страшним зусиллям волі мару почуття, стрепенувся.
— Мара-кара! Мара-кара! Духи підземних надрі Вибирайтеся з лон своїх! Мара-кара. Мара-кара!
Вона розплющила повіки, посміхнулася, потяглася й собі за сонцедаром.
— Це вони одривають людей від справжнього життя, закликаючи їх до пошуків мари, яку назвали істиною.
— А істина... Істина — мара. Слово, га яким нема нічого... Ми — Діти Сонця. Дітям під силу все! Тільки Людина з її Розумом вміє всотувати Сонячні Промені. Нічні хижаки чують до них відразу...
— Безумство й мара!
807
— Люди не знають Істини, бо схиляються перед марою розкоші. Зречемося речей!
— А тіло? Мара... Ти бачиш, яке воно нікчемне, як легко його знищити.
— То обман. То мара Розуму, який не бачить Глибин Буття.
— А може, в Любові Істина?
— Ма... ма...— белькотів він, дригаючи ногами.
Мара не зникла.
Дівчина-квітка поринула у марення.
— Що таке майя?
— Ілюзія, мара. Дуже глибоке поняття. Не привид, не галюцинація... а, як би тобі сказати... щось таке...
— А що ж тоді не майя?
— Східна філософія вважає, що все в фізичному світі — майя... Світ форм нереальний. Не майя лише одне — наш Безсмертний дух, Атман. Щось не таке...
— Мара злетіла... Дякую тобі за щастя зустрічі, коханий...
— Я мчав за марою... Я шукав у далеких краях, а відшукав — у сонячних променях... Дар Сонця надихає!
— Навколо мара, сон...
— Сон — мара. Треба жити понад привидами, слухати голос Світила. Чуєш?
— Чую, коханий. Помовч... Доковтуй промені!
їм співав з усіх сфер стихій хорали хор елементів:
— Мара-кара, Мара-капа, Мара-фон, Мара-бу, Мараскін, Мара-хуана...