«СВИНЬИ» — украинский экстрим-хоррор и сплаттерпанк

Небольшой анонс готовящейся к выходу в мае украиноязычной антологии экстрим-хоррора «Свиньи» от фэнзина «Подвал». В данную антологию вошел мой расcказ «Инструмент» («Знаряддя»). Рассказ, будучи сплаттером все же во многом получился скорее эдаким философско-культурным эссе (написаном на фоне одной из кровопролитнейших и жесточайших войн в европейской истории). Работа для меня была сложная, некомфортная, шипастая, можно сказать. В том числе и в отношении языка — оказалось что багаж русскоязычного писательства не только помогает, но и мешает. Все-таки, русский и украинский при всей внешней схожести — два разных языка. И от приемов проверенных и отработанных часто приходилось отказываться. С корнем, так сказать, вырывать из себя и из текста. Но я доволен результатом — в том числе и благодаря готовым сотрудничать редакторам и составителям сборника.

Всем же заинтересованным — желаю увидеться в мае уже как читатели с писателями на страницах сборника. желать «приятного чтения» не буду. Это экстрим-хоррор — он должен быть неприятным, дискомфортным и омерзительным.

Ниже – для украиноязычных читателей:

цитата

«Знаряддя», незважаючи на формат антології, особисто для мене є певною мірою філософсько-культурним есе (на тлі однієї з найжорстокіших війн в історії європейської цивілізації). Відверто кажучи, робота над ним була для мене глибоким та некомфортним експірієнсом. У багатьох відношеннях. Перш за все, мені, як виявилось, дуже зашкодив досвід російськомовної літературної роботи – від проблем з літературною чистотою мови (яка створена дуже сильним діалектом Луганщини), до куди більш фундаментальної проблеми мовного мислення та зміни мислеобразів. Не можу сказати, що вона мені цілком вдалася, та зміна. Але завдяки готовності редколегії збірки до співпраці та їх бажання допомогти, так або інакше, але той поріг я перетнув. Сподіваюсь, надалі таких проблем вже не матиму. Що важливо, цією, взагалі-то невеличкою працею я розкрив для себе дуже широкі горизонти, більші, ніж ті, які відкривалися мені майже за рік ізольованої україномовної роботи «в стіл».

І я вважаю цей досвід дуже важливим для себе – такою навіть певною віхою у декількох вимірах одразу. Сподіваюсь, читачі відчують щось подібне.

Тож, усім заінтересованим раджу чекати появи «Свиней» у вільному продажі. Бажати «Приємного читання» не буду — бо то ж екстрім-горор як-ніяк. Він повинен бути брудним, огидним, неприємним та дискомфортним.

«Свині» на сайті фензіну «Підвал»