Перше, що хочу сказати, я здивована наявністю настільки цікавого українського автора, та ще й в такому жанрі.

Враження неоднозначні. Закручений сюжет, багато несподіваних поворотів, особливо в другій частині. Але надмірна акцентуалізація на дрібницях трохи бентежить. Всі ці назви торгових марок, супермаркетів покликані автором для більшої реалістичності. Але вони ж і відволікають від основного наповнення роману.

Деякі моменти взагалі дивують.

Чому герой такий непроглядно тупий? Вже Всі зрозуміли, що то син пише листи, що з жінкою треба залагоджувати відносини, і не бути таким тупаком!

Взагалі всі проблеми він вирішував бездіяльністю. Просто плив по течії. Не налагодив відносини з дружиною. Невчасно звернув увагу на проблеми зі станом власного сина. І всіх втратив.

Автор дуже намагався відповідати обраному для роману жанру, але трохи занадто. Хотілось би більш плавного читання, без води, менше цих роздумів, більше конкретики. І не такого слабкодухого героя. Хоча, може, це в автора задумка така, герой мямля.