Слово від автора
Під час довголітніх дослідів української наукової фантастики мені не раз доводилося чути від колег та студентів таке питання: «Невже існує українська фантастика?» Такi запити заохочували мене продовжувати дoслiди, щoби пoдати обширну відповідь прo історію й тематику української наукової фантастики.
Хоч я був задоволений, коли мені вдалося знайти академічне видавництво, котре погодилося видати мій рукопис англійською мовою, я не збирався перекладати книгу українською. Однак я не втрачав надії, що, може, в Україні знайдеться перекладач моєї книги.
Цілком несподівано моя мрія здійснилася, коли я одержав вістку з України про завершення перекладу моєї праці українською. У ту хвилину я відчув неабияку радість, велике задоволення від здійснення перекладу й безмежну вдячність усім перекладачам i редактoрам, що трудилися над ним.
У даний час залишається в мене лише одне бажання й надія: що з виходом праці українською мої досліди української фантастики стануть достуними ширшому колу читачів, серед яких, може, будуть охочі далі вивчати історію української наукової фантастики, щоби згoдoм повністю дослідити прикмети цього лiтературнoгo жанру.
Володимир Смирнів,
McMaster University
Hamilton, Ontariо,
Canada
***
Вступне слово
Це дослідження не є повним оглядом усієї історії української наукової фантастики. Більшою мірою воно спрямоване на те, щоб представити oгляд найпоказовіших і найвигадливіших українських науково-фантастичних творів, опублікованих письменниками в Україні й за кордоном. Перша частина дослідження сфокусована на історичній спадщині української наукової фантастики, особливу увагу приділено авторам раннього періоду й письменникам-емігрантам, які писали після Другої світової війни й повністю замовчувалися владою за радянських часів. Далі проаналізовано вплив радянської ідеології на наукову фантастику, яка з’являлася в Україні з 1920-х до кінця 1950-х років.
З послабленням політичного контролю над літературою публікації українських науково-фантастичних творів з 1960-х років були такі численні, що охопити їх усі стало надзвичайно складно. Певною мірою це пояснюється зростанням популярності наукової фантастики в Україні. Читачі вимагали дедалі більше творів цього жанру, тож багато робіт почало з’являтися в журналах і газетах, і деякі з них пізніше були опубліковані в якості збірок. Хоч неможливо було отримати й оцінити всі ці численні публікації, романи й оповідання, розглянуті в цьому дослідженні, являють собою репрезентативну добірку щодо основних тем, які складають головний напрям сучасної української фантастики.
Початкове дослідження української наукової фантастики було підтримано грантом «Leave Fellowship», присудженим Радою соціальних наук і гуманітарних досліджень Канади. Я вдячний за цю фінансову підтримку, яка дозволила мені розпочати попередні студії в бібліотеках Канади та Англії. Також я вдячний Університету МакМастера за надання мені кількох творчих відпусток для продовження дослідження української наукової фантастики.
Вивчення української наукової фантастики стало серйозним i складним завданням, адже чимало праць доводилося замовляти за допомогою системи міжбібліотечного книгообміну. Без доброзичливої підтримки багатьох бібліотекарів Університету МакМастера велика частина моєї праці не мала б шансу на завершення. Я хотів би висловити їм свою щиросердну подяку. Але найбільша моя вдячність — Лесі Джонс з Metropolitan Library в Торонто, яка дуже допомогла мені, отримавши багато видань наукової фантастики з приватних бібліотек, і Миронові Момрику з Національної бібліотеки та архівів Канади, який надав мені неоціненну допомогу в цьому дослідженні української наукової фантастики ХХ століття.
Я також хотів би подякувати за допомогу й підтримку моїй дружині Ліні й іншим членам моєї родини, які переглянули текст і надали мені цінні відгуки.
І, нарешті, я хотів би висловити сердечну подяку Керол Тийл за її ретельну, скрупульозну редакторську роботу над рукописом.
Коротші версії третього, сьомого й вісімнадцятого розділів були опубліковані як статті в «Canadian Slavonic Papers», «Journal of Ukrainian Studies» і в «Przegląd Humanistyczny».
Володимир Смирнів
цитировать
свернуть ветку