Валеріан Поліщук. Європа на вулкані (надзвичайна поема) 1925

http://library.univer.kharkov.ua/OpacUnic...

По материалам Мухортова Н.Л., Черепащука Г.А., Тронько С.

Валеріям Поліщук, Європа на вулкані. Надзвичайна поема і т. и. «Червоний Шлях». Хар* ків. 1925. 128 стор. іп B°. Ціна 1 карб. 50 коп.

Поема надзвичайна довга і широка для поеми, але їй бракує драматичного руху <за для того, щоби з неїувийшов роман. Здається, що метою літературної діяльнос-ги В. Поліщука є утворення сучасного віршованого роману, принаймні таке може й позаовідоме-стремліляя в нашого епіка виразно виявляється. «Європа на вулкані» з цього погляду є однім із колосальних етюдів автора до майбутнього, роману—не більше, але й не менш. Тема поеми позначена наголовком: майбутня загибіль Європи. Виконання такого традиційно надзвичайного завдання полягає в не-. примушеному монтажі з «історичних і фантастичних денних». Програм Поліщукової кінопоеми (вміщений на обкладинці) доводить, що акторові її не чужі тепер кокструктивістнчпі наміри. Але в наслідку відсутносте певно окресленої дії в творові маємо з нього не кінодраму, а живі картини, штучну панораму. Мова поетова ллється в нерримуШено-жвавою революційністю весняних- струмочків, малює нам ріжні цікаві пригоди, слухати і дивитись весело, а що весь той матеріял не з'єднаний в єдину дію,—так на те ж воно й розбіжні весняні струмочки;, /Проте треба сконстатуватн, що трагедії з&йбелі Європи, боротьби двох світів та пнпіог® анонсованого в обкладинці страхіття в сай'їїг'надзвичайній поемі,, дяка Поліщуковій ідилідній музі, немає. Є трагедія шинка Зоба, що пе впіймав на нелетайїщрм.у з’їздові тов. Мануільського і збож«Йо. , йц~через те. Є дуже весело стилізована тов. 'Грецького протп Рапонорга. ЄстьЩірпСдеєш до-тексту уривки з старих газет. $ наприкінці одне (тільки одне!) непристойне місії?! з 4-ма одразу голими красунями. Є., ще; революційний анекдот про червоні гудзикк(тЕoдн страшніший і прав- ДНЕІШИЙ од попередні’®., Взагалі багато цікавого (дивись програм), надзвичайного, для Поліщука при наймі, вже трохи менше. Але не нудно. Європа між пншим Чаотечпо гине, та не од неминучої сутички між двома ворогуючими стихіями, ні. Згідно обіцянки своєї, покарав її боженька: потоп наслав на неї—за порнографпчгіі знущання з комуністів, мабуть. Тов. (Грецький в . ролі повітряного Ноя спас працюючу частішу населення і переселив Париждо... Харкова. «Вісти» почали виходити двомамовами—«одвічне нещастя—із перекладачами' гризня: вивчили вже вкраїнську мову, а тепер ще над французькою куняй». Голю янгола, що застеріг праведних од кари не їм уготованої, відограв український іяягецір Кущо з його винаходом—пророкувати землетрусп. Буржуазії ж паморокн позабивало, навіть повтікати не зуміли... Взагалі, весела поема. Остання нотатка: рецензія закидає авторові поеми да-яко розходження трагпчяого завдання з гумористичним виконанням його (завдання). Цей контраст, що з’явився од зазначеного розходження, художньо не виправданий в поемі.

М. ДОЛЕНКО (насправді — М. Доленго)

"Культура і побут" 08.01.1925 №1 с.8