Як умру, то поховайте
Мене біля школи,
На педраді не згадуйте
Вже більше ніколи.
На вінок мені не треба
Ні грошей, ні часу,
Бо я знаю, що учитель
Не має запасу.
На могилу покладіте
Які -небудь квіти .
Не забудьте в руки дати
План самоосвіти
Щоб усе було зі мною:
конспекти, програми,
План роботи виховної
Та навчальн плани.
Хай же плаче гірко завуч:
Ой гаю, мій гаю
Ким же я твої уроки
Замінити маю?
Ви завуча заспокойте,
Дайте йому раду,
А найкраще швидше
Скличте екстрену нараду.
А за мною ви не плачте
Хоч тепер спочину
Всі турботи виховання
Вам живим покину.
Хай мене наставники
Не згадують лихом,
Що з двійки робив трійку
Аби було тихо.
Невесело стало в школі
Стало дуже тихо
Ставлять трійки замість двійок,
Щоб минуло лихо.
На педрадах виступають
Ті , що красномовні .
Всі методи пропонують,
Щоб блищало зовні .
***
Як умру, то поховайте подалі від школи,
На педраді не згадуйте більше вже ніколи,
На вінок мені не тратьте ні грошей, ні часу,
Бо я знаю, що вчительство не має запасу.
На могилі залишіте які-небудь квіти,
А в головах покладіте план самоосвіти,
Зошит, ручку і щоденник всуньте мені в руки
І згадайте, друзі милі, шкільні мої муки:
Не прожив я так, як люди, недосипав ночі,
Все над тими зошитами вилазили очі,
З’їла школа моє серце і ще півпечінки,
Бо за нею я не бачив ні дітей, ні жінки.
Місцевкому передайте моє шанування,
Так путівки й не діждався я на лікування,
Ну а завучу скажіте, хай розклад міняє,
Бо мене вже на цім світі живого немає…
Ось іще запам’ятайте, вчителі майбутні:
В школі добре працювати, як нема в ній учнів.
А як трапиться колись, що буде зарплата,
То випийте ви за мене по сто грам на брата.
Прощавайте назавжди, двійки й одиниці,
І ви, колеги-вчителі та учителиці.
Далі мучтеся без мене, бо я точно знаю:
Хто учитель на цім світі – той піде до раю!