О покаянном письме Олеся


Вы здесь: Авторские колонки FantLab > Авторская колонка «slovar06» > О покаянном письме Олеся Бердника
Поиск статьи:
   расширенный поиск »

О покаянном письме Олеся Бердника

Статья написана 9 ноября 2021 г. 16:56

Gromovytsia Berdnyk

9 ноября 2018 г. ·

Олесь Бердник від А до Я.

П. «Покаянний лист» в «Літературній Україні»

Зі свого фрілансерського досвіду знаю, що коли ставиш дедлайн сам собі — то воно якось відповідальності більше ? Тож поклала сама собі таки дописати проект до татового дня народження.

Окрім того, побачила, що якраз застрягла на літері «П», і в мене ще залишився пункт про «покаянний лист» у «Літературній Україні» (персональне прохання від Вахтанг Кіпіані). Та сторінка (в буквальному сенсі) батькової біографії, яка не дає спати, жити і позитивно ставитися до Олеся Бердника численним щирим українцям і не тільки. Окрім того — щойно тільки згадала — що сьогодні якраз річниця створення Української Гельсінської групи… тож хай буде сьогодні.

Звісно, те що я напишу, це тільки моя інтерпретація, як випливає з моїх розмов з батьком, мого власного аналізу його творчості і його характеру… і мого знання його психології і його ставлення до життя.

Ставити питання «писав — чи не писав» не будемо. Є факт тексту в «Літературній Україні» (від 17 травня 1984 року)

Задавати риторичне птання «а хто не писав?» теж не будемо — хтось не писав, хтось писав, але не їхні заяви не звернули увагу. Бердник написав — текст був надрукований (до речі, із дописаними в ньому кількома фразами без його відома і згоди, але це вже інша тема)…

Я поставлю питання інакше: а власне, кого чи що «зрадив» Бердник у цій заяві, окрім власних поглядів і переконань? У той час на терезах лежало, на одній шальці, його здоров’я і саме життя (він у таборах переніс мікроінсульт і інфаркт, уникнув примусового лікування в психушці, і це не рахуючи кількох спроб тихенько його «прибрати» руками табірних лікарів, але це теж якось іншим разом), а на іншій — кілька фраз, які давали шанс ще щось зробити. Він вибрав можливість ще щось зробити для своєї землі, народу і власної сім’ї.

І тут дуже важливим є розуміння Бердникових пріоритетів у житті. Для нього завжди на першому місці була можливість робить своє. Для батька правозахисна діяльність — це був епізод життя, в який він включився, коли не міг займатися літературною працею, а табори і в’язниця — неприємний епізод, який заважав нормально творити. І він наважився — переступивши через свої принципи — вибрати життя. І він з цим жив до кінця свого тілесного життя. Ніхто, окрім нього самого, не знає, якою ціною і якими стражданнями дався йому той лист. Він ні разу про це не говорив. Він написав того листа, вийшов з-за ґрат, і отримав можливість ще 22 роки працювати на благо долі України і людей…

Особисто я ніколи не забуду, як на прощанні зі Стусом один із «щирих українців», дізнавшись чия я донька, прошипів мені в обличчя: «тут не вистачає четвертої труни». Звісно, мертвий герой Бердник, якого можна було б носити на руках і від чийого імені можна самостверджуватися, значно був би зручніший тоді, на зорі Незалежності, ніж живий Бердник з дивними ідеями і власними поглядами на розвиток цієї самої Незалежності.

Але четвертої труни не трапилося. Бо, як я вже сказала, Бердник зробив вибір, вийшов з таборів і пішов далі. Повторюся — нікого не зрадивши, окрім ВЛАСНИХ поглядів. І тут доречно згадати, скільки разів міняли погляди, переконання і симпатії за роки Незалежності не тільки політики, але й колишні дисиденти. І дехто з них, до речі, досі ментально сидить у таборах і не може з них вийти...

#Бердник_А_Я

***

Заговор против Страны Советов (фильм № 1, 1984)

Украина: Писатель О. Бердник печатает на машинке в кабинете, книги на полках.

Интервью О. Бердника (синхронно на украинском языке).

О. Бердник на прогулке с внучкой.

Кобзарь поет (синхронно ) на берегу реки, пейзаж.

Олесь Бердник — с 53.46

https://www.net-film.ru/film-9006/

***

Сайт архіву

Назва кінодокумента: ЗРАДА – ЇХ РЕМЕСЛО

Архівний номер: 9827

Вид документу: Кінофільм, 5 ч.

Автор: Шкляревський Г. Я.

Виробник: Укркінохроніка

Рік: 1984

Анотація: Про діяльність українських буржуазних націоналістів. Показано судовий процес у м. Тернополі за звинуваченням колишніх членів ОУН у розстрілах мирних жителів Західної України в роки Великої Вітчизняної війни. Розповідається про сучасні методи та форми діяльності українських націоналістів, які проживають в США, Канаді, Англії та інших країнах. Прес-конференція (1978 р.) для радянських та іноземних журналістів за участі іноземних туристів, затриманих члена Спілки української молоді у Великобританії А. Климука, члена організації “Пласт” у Канаді А. Горохович, католицького священика з ФРН Бернардо Вінченцо, звинувачених у шпигунстві на користь іноземних розвідок. Інтерв’ю дають письменник О. Бердник та священик В. Романюк, які

відбули покарання за свої погляди та дії, несумісні з Конституцією СРСР. Показані С. Петлюра, Є. Коновалець, Рональд Рейган. Використано фотодокументи та кадри кінохроніки періоду Великої Вітчизняної війни.

Монтажний Лист найближчим часом буде завантажений до каталогу

Для отримання копії просимо звернутися до Читальної зали Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного

Телефон для довідок: 380 (44) 275-11-13

E-mail: vvid_tsdkffa@arch.gov.ua

https://avd-tsdkffa.archives.gov.ua/files...

***

Невеличкий цікавий фрагмент радянського пропагандистського кінофільму «Зрада — їх ремесло».

Частинка стрічки 1984 року випуску (Арх. № 9827. «Укркінохроніка». Режисер Г. Я. Шкляревський) було оцифровано у Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного.

На останній хвилині фрагменту — Олесь Бердник





95
просмотры





  Комментарии
нет комментариев


⇑ Наверх