Gromovytsia Berdnyk
16 декабря 2017 г. · Киев ·
Ну, я просто зобов’язана це показати. Отже, ось вони — пілотні примірники обох проектів, які ми вчора презентували на виставці «Олесь Бердник: Поза часом і простором». Обкладинки поки що умовні (насправді кожне із зібрань буде у двох версіях — тверда палітурка з суперобкладинкою і покетбук), але масштаб і розмір вже можна побачити.
* Повне зібрання творів у 35 томах «Всесвіт Олеся Бердника».
* Бібліотека для юнацтва «Світ мрії та передбачення» — твори, які рекомендовані до вивчення у шкільній програмі.
* Посібник «Вивчення творчості Олеся Бердника в школі».
20 березня 2018 року обидва зібрання йдуть у продаж.
І — спецвидання першої повісті «Поза часом і простором» до 90-річчя Олеся Бердника. Спецвидання можна буде замовити вже в Новорічні свята.
Лекція-презентація відбулась https://fantlab.ru/blogarticle52888
Зібрання творів у 35 тт. не вийшло, крім сигнального екземпляра.
*
На початку 1970 р. у Карпатах написана повість «Гіпатія».1975 (?) тому вражають епізоди з Карпатами (?)
«Лабіринт Мінотавра» («Гіпатія») вчить розпоряджатись своєю долею, тілом і життям.
Ознаки класичного грецького містичного роману. В діаспорві була видана під назвою «Прометей». Робоча назва.
Там видима алюзія на Лесю Українку.«Гіпатія» буде у зібранні творів під оригінальною назвою й у повному обсязі.
*
«Хто ти?» — відображені деякі моменти відносин О.Б. з першою дружиною Людмилою Блашковою.
*
«Зоряний корсар». Громовиця. Ідеал жінки. Віра в кохання. Повести за собою коханого чоловіка. Собирательный образ идеальной женщины.
У романі момент візіонерства. Зокрема, візіонерство, як особлива форма свідомості. Сивоока, сіроока (?), русоволоса мати.
*
«Вогнесміх».
Історія кохання Василя й Ірини — історія життя батьків Олеся Бердника, його діда й баби. Роман написаний в таборах. Роман божевільних ідей, тому що О.Б. був хворий, повернувшись у 1984 р. з таборів. У головного героя віднімаються ноги, дружина виліковує народним методом. Це автобіографічний епізод.
Хронологически, события в романе «Вогнесміх» развиваются после событий в романе «Хто ти?». Есть общие персонажи: Борис Гук, Боголо, Русалия ...
*
«Покривало Ізіди». Ідеологічно невитримане.
*
«Окоцвіт». 1963 р. порізали в типографії з приводу підозри в українському буржуазному націоналізму.
*
«Чаша Амріти».
Сагайдак хоче товаришувати з індусом, а не з американцем.
«Україно моя, казкова Земле...» Вперше у нього прозвучали слова про Україну. «Апологетик містики». Догми буддійські. йогівські. Лекторська діяльність.
«События в романе «Чаша Амриты» (Чаша Амріти, 1968), начинается во время Великой отечественной войны. В плену, в немецком концлагере, становятся друзьями три таких разных человека: американец Гарри Соун, индус Свами Ришидева и украинец Михаил Сагайдак. Самым необычным среди них был Свами, который был йогом и обладал удивительными способностями. Именно Свами стал инициатором бунта, входе которого трое друзей бежали и жизнь своим спутника снова спас Свами.
Прошли годы. Американец стал военным летчиком, а Михаил выучился на астронома. В итоге именно тогда, когда Михаилу удалось полностью сбросить с себя остатки липучей паутины повседневности, погибает при первом полете на Луну Гарри, Свами тоже погибает при рискованном эксперименте, проведенном на себе (milgunv)»
По хронології гине не тільки 1 батьків друг, а й другий, тобто він теж зазнає такий період. Наприклад, гине молодий поет Григорій Тименко, котрому не виповнилось і 25 років. О.Б. у 1988 р. ініціював друкування його віршів із власною передмовою у часописі «Україна».
«Перший, хто за часів незалежної України оприлюднив розвідку про поета, був письменник Костянтин Коверзнєв, який отримав матеріали від Тименкового друга Віктора Могильного, Івана Дзюби та письменника Станіслава Вишенського, й надрукував статтю «Голос невидного» та добірку віршів Григорія Тименка в «Робітничій газеті» (№ 9, 22 січня 1997 року). Того ж 1997 року в 2 номері журналу Сучасність вийшла добірка віршів Тименка з передмовою Івана Дзюби. Дослідник збирав матеріали про поета, аби видати його збірку, тож за проханням Дзюби друг Григорія Тименка, Олесь Бердник, 1988 року написав спогади, крім того видрукував його невеличку збірку в журналі Україна.
Завдяки зусиллям академіка Івана Дзюби 2015 року вийшла у світ перша друкована книга Григорія Тименка «На вулиці мертвого сонця».»