https://fantlab.ru/blogarticle44725
Ігор СІЛІВРА
ЗАЛІЗНИЙ ПОСТУП
Присвячується роману Володимира Владка “Залізний бунт”
Охоронці, швейцари, обслуга та секретарі-референти, не ховаючи свого здивування й перешіптуючись, дивились услід молодому рудоволосому чоловікові, що, невимушено поклавши руки в кишені та жуючи жуйку, спокійно проходив зі старшим секретарем анфіладою розкішного особняка відомого олігарха.
– Блогер?
– Який?
– Невже саме той? Не може бути?
– І його прийме «сам»?
– Неймовірно!
Це таки була надзвичайна, нечувана подія: один із найвідоміших олігархів запросив справді незалежного журналіста, майже міфічну особу. Якщо в купе їдуть чесний журналіст, корумпований журналіст та продажний журналіст і на них нападе людина-богомол, то постраждає тільки чесний журналіст, адже фантастичні істоти взаємодіють тільки з такими ж вигаданими створіннями, як вони самі.
Проте інколи в житті є місце казці.
Ця зустріч ще й незрозуміла, бо мати не те що інтерв’ю, а просту ділову розмову з олігархом людині з іншого кола майже неможливо. Велика людина зазвичай не бажає витрачати свій дорогоцінний час на такі дрібні справи. Окрім того – навіщо ризикувати? Навколо стільки злочинців – як простих бандитів, так і самосудних захисників справедливості та посіпак-конкурентів. Ніколи не можна бути впевненим у людині, з якою опинишся віч-на-віч.
«Сам» не любив ризикувати в дрібницях, особливо тепер, коли війна закінчилась і справи пішли на краще, коли країну пустили на міжнародні ринки й коли, нарешті, випала нагода відхопити шмат таких ласих ринків.
І це треба зробити саме тепер, у чудесний час можливостей, коли країна відбудовується й перебудовується, коли їй потрібен не просто метал – а багато, багато металу, бетону, машин та приладів. Потрібно багато-багато праці та багато-багато підприємливості.
https://isworlds.wordpress.com/2016/10/14...
