Микола Чайковський Николай


Вы здесь: Авторские колонки FantLab > Авторская колонка «slovar06» > Микола Чайковський - Николай Чайковский (для библиографии)
Поиск статьи:
   расширенный поиск »

Микола Чайковський — Николай Чайковский (для библиографии)

Статья написана 1 октября 2015 г. 20:09

«За силу Сонця».

«Будучи математиком и хорошо разбираясь в физике и химии, Микола Чайковский внес значительный вклад в развитие украинской научной фантастики своим небольшим романом  «За силу Сонця» (Za sylu sontsia). Роман Чайковского, написанный в 1918 году, но не публиковавшийся до 1925 года, содержит первое украинское изображение ученого, открытия им значения использования солнечной энергии и применения устройств, разработанных передовыми западными писателями фантастами.Поскольку работа Чайковского была опубликована во Львове, который тогда находился под властью Польши, советские украинские литературоведы либо не знали о публикации «За силу Сонця», либо неохотно комментировали роман, опубликованный за рубежом. В Западной Украине рассказ Чайковского не остался незамеченным. Большая рецензия появились в Литературно-научном Вестнике, и в ней рецензент определил Чайковского, как первого украинского автора  научной фантастики написавшего в духе Жюля Верна и Герберта Уэллса. Тем не менее, в последующие десятилетия и значимость и само существование первой крупной украинской научно-фантастической работы не упоминались в истории украинской литературы. Есть причина полагать, что это было не результатом недосмотра, или потому, что автора считали не заслуживающим внимания. Некоторые из причин для литературного остракизму могут быть выведены из подробной информации о трудной жизни Чайковского.Микола Чайковский родился в 1887 году. Его отец Андрей Чайковский — успешный адвокат и известный автор исторических романов про времена украинского казачества. В школе любимыми предметами Миколы были математика и языки, но дома он также познакомился с музыкой и литературой. По окончании средней школы в 1905 году, Чайковский отправился в Прагу, чтобы учиться в техникуме, а затем в  немецкий университет, специализирующийся на математике и философии. Не удовлетворенный обучением в Праге, Чайковский переехал в Вену, поступил на факультет философии и изучал математику, физику и астрономию. В Вене он также работал в лаборатории физики. После получения степени доктора по математике в университете Вены в 1911 году, Чайковский преподавал математику в различных вузах Западной Украины. Он также стал членом НОШ (Научное общество им. Шевченко) и с 1914 по 1918 годы играл активную роль в «Союзе освобождения Украины», который размещался в Фрайштадте. В 1918 году Чайковский был назначен преподавателем математики в новообразованном Камянец-Подольском украинском университете. Когда Западная Украина оказалась под властью Польши, Чайковский преподавал в различных украинских частных школах, потому что польское правительство запретило ему преподавание в любых институтах высшего образования. Поскольку он был очень недоволен ограничениями, Чайковский начал задумываться об иммиграции для того, чтобы получить должность в учреждении высшего образования. Таким образом, в 1929 году он переехал в Советскую Украину и был приглашен преподавать математику в Одесском институте народного образования. Год спустя он получил должность в новом Институте физики и химии в Одессе.'

Волтер Смырнив.

М. Чайковський. Техніка завтрішньої днини.

https://fantlab.ru/blogarticle37660

Чайковський М. Лист шинкаря до Люципера і Відповідь ; Про алькоголізьм. ??? притча

Зокрема, 1909 роком датується книга М.Чайковського «Поміж землею та небом»1, у якій застосовуються авіаційні терміни(літак, мотор, хвіст, крило, кермо, пропелер та ін.). Аналіз видань 20 – 30-х років

ХХ ст. засвідчив, що вони носять здебільшого науково-популярний2, навчальний3 або агітаційний4 характер ???

http://er.nau.edu.ua:8080/bitstream/NAU/11059/1/%D0...

B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1% 87%D0%

BD%D0%B0%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5% D1%80%

D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D1% 80%D0%

B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%B0% D0%B2%

D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1% 82%D0%

B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1% 82%D0%

B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0% B0%D1%

86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%96%D0%B4% D0%BC%

D0%BE%D0%B2%D0%B8..Pdf

http://diasporiana.org.ua/?s=%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%...

Чайковський Микола Тригонометрія : Для вищих кляс середніх шкіл і для самоосвіти / Чайковський Микола. – Київ; Відень : Дніпросоюз, 1921. – 219с.

Чайковський, Микола Андрійович (1887–1970) Як чоловік зробив з ночі день? (про освітлення) / Микола Чайковський. — Львів : Вид-во Т-ва”Просвіта” : Накладом Т-ва ”Просвіта” : З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1914. — 70, [1] с. : іл.

З фонду Української б-ки ім. С. Петлюри в Парижі.— На обкл. зазнач.: Ч. 372.— Книжкова пам’ятка

Чайковський, М. Про алькоголізм, або Як шкідливе э пянство на здоровлэ чоловіка / М. Чайковський. — Вінніпег : Накладом Канад. фармера : З Нар. Друк., 1916. — 48 с. : іл.

До кн. припл. 5 ін. кн.— Паг. окрема

Чайковський М. Алгебра : Пов. курс серед. шк. та для самоосвіти / М. Чайковський. — Прага : [Друк. «Легіографія»],.-. Кн. 2 1926. — XII, 300 с. : іл., табл. — Покажч.: с. 289-300.

Чайковський М. Алгебра : З багатьома вправами й рис. в тексті / М. Чайковський. — Прага : [Друк. «Легіографія»], 1925-. Кн. 1 ; Вінієтка П.І.Холодного 1925. — 452 с. : іл.

Чайковський, М. За силу Сонця : Фантаст. оповідання для молоді з недалекого майбутнього (з 6 мал.) / М. Чайковський. — Львів : [Укр. пед. т-во : Печатня ОО.Василіян у Жовкві], 1925. — 192, [1] с. : іл.

Б-ка Сірополка  Микола Чайковський – відомий математик і педагог, син знаного українського письменника та громадського діяча, адвоката Андрія Яковича Чайковського. Випускник бережанської гімназії, а також Віденського, Празького і Львівського університетів, доктор філософії, професор гімназії св. Сестер Василіянок. У Торговельній школі Товариства «Просвіта» у Львові викладав купецькі рахунки.

Чайковський М. Систематичний словник української математичної термінології / М. Чайковський. — Берлін : Вид-во укр. молоді, 1924-. Ч. 1. — Матеріяли до української наукової термінології; Вип.1

Чайковський М.А. Систематичний словник української математичної термінології з поазбучним українсько-німецьким показником / М.А. Чайковський. – Київ Ч. 1. – 1924. – 116  с.20

Чайковський Микола Тригонометрія : Для вищих кляс середніх шкіл і для самоосвіти / Чайковський Микола. – Київ; Відень : Дніпросоюз, 1921. – 219с.

Чайковський М. Українська математична наукова бібліографія / М. Чайковський. – Одеса, 1931. – 47с.

Словар чужих слів : 12000 слів чужого походження в українській мові / зібрали Зенон Кузєля і Микола Чайковський ; зредагував Зенон Кузєля. — Чернівці : З друкарні тов. «Руська Рада», 1910. — 365, [3] с.

У 1919 р. було створено Правописно-термінологічну комісію при Українській академії наук. Тоді ж у Львові при Математично-природописно-лікарській секції НТШ організовано (на пропозицію Київ­ської термінологічної комісії) Терміноло­гічну комісію на чолі з В. Левицьким.

У 1921 р., після об'єднання Українсько­го наукового товариства з Академією наук, було створено Інститут української науко­вої мови (ІУНМ) ВУАН (перша назва — Інститут наукової мови), який мав матема­тичну секцію.

В 20-і рр. тісно співпрацювали Всеук­раїнська академія наук (ВУАН) і НТШ. Те­оретичні засади й основні напрями термі­нотворення, вироблені в ІУНМ, в основ­ному збігалися з принципами НТШ, а в дечому були логічним продовженням їх. Так, за спільною редакцією київської і львівської комісій у 1926 р. вийшли 2-а і 3-я частини «Математичного словника». Цю співпрацю можна розглядати як початок творення соборної національ­ної української математичної терміноло­гії. Спроба створити національну матема­тичну термінологію на винятково україн­ському мовному фунті дала змогу значною мірою усталити й уніфікувати математич­ну термінологію на західноукраїнських зем­лях й у Великій Україні, хоч до остаточно­го усталення спільної української терміно­логії було ще дуже далеко.

Слід відзначити, що від 1918 до 1933 р. вийшли друком 10 словників з математи­ки і механіки, 9 — з фізики, 4 — з хімії, а загалом до 1933 р. було видано 83 термі­нологічні словники з різних ділянок знань. За цей короткий час набула розквіту лек­сикографічна робота. Співробітники ІУНМ зібрали 2 млн карток слів української мо­ви. В ці роки (період «українізації») на ос­нові народної мови по суті було створено національну математичну термінологію.

Представниками пуристичної школи в тер­мінології були О. Синявський, М. Судима, М. На­конечний, О. Курило. Процес українського термінотворення в той час відбувався не лише в радянській Україні, він продовжувався, долаючи за­борони, і на західноукраїнських землях.

Так, зокрема, в 1923 р. у Львові на II За­гальному з'їзді українських інженерів і тех­ніків Микола Чайковський виступив з ре­фератом «Завдання української наукової й технічної термінології», а в 1924 р. він опуб­лікував «Систематичний словник україн­ської математичної термінології».

Особливо великий внесок у створення й уніфікацію української математичної тер­мінології належить уже згадуваним мате­матикам М. Кравчукові та М. Чайковському. Вони перші почали викладати матема­тику українською мовою у Київському й Кам'янець-Подільському університетах.

У творення математичної термінології значний внесок зробили співробітники Інс­титуту української наукової мови та Фізико-математичного відділу Академії. Зокрема співробітник Інституту української наукової мови ВУАН Ф. Калинович у 1925 р. видав «Словник математичної термінології. Про­ект, ч. 1. Термінологія чистої математики», а В. Дубровський — «Російсько-укра­їнський технічний словник» (1925 і 1926). Тер­мінологічна комісія Одеської науково-дослідчої кафедри математики видала «Росій­сько-український словничок математичної термінології та фразеології. Алгебра».

Хоч українська математична терміно­логія творилася на різних українських ет­нічних територіях, що належали до різних держав, при вироблянні її виявилася єдність учених усіх українських земель. До почат­ку 30-х рр. XX ст. було створено науково обгрунтовану українську національну ма­тематичну термінологію, що відповідала світовому рівню і мала потенційні можли­вості для дальшого розвитку.

Слід сказати, що всі словники ІУНМ мали підзаголовок «Проект». Передбачало­ся широке обговорення їх і доопрацюван­ня. На жаль, більша частина напрацьова­ного тоді матеріалу не пройшла апробації у фаховому мовленні. Зрозуміло, що кри­тика цих словників виконувала відповідне політичне замовлення: кожний словник « . має бути відповідний до загальної мов­ної політики радянської влади».

Нормальний природний процес творення української математичної термінології було перервано на початку 1930-х рр., після припинення процесу так званої укра­їнізації. У зв'язку з процесом вигаданої біль­шовицьким режимом СВУ (1930) багатьох українських термінологів і працівників ІУНМ було звинувачено в націоналізмі, вісьмох за­арештовано й фізично знищено (серед них — керівник ІУНМ Григорій Холодний, якого звинуватили в «термінологічному саботажі», співробітники Г. Голоскевич, В. Дубров­ський, М. Кривенюк, та ін.). Мате­матика і термінолога М. Чайковського було заарештовано і звинувачено за сфабрикова­ними справами СВУ та УВО (1933). Мово­знавець Наум Каганович (вихованець Хар­ківського Інституту народної освіти) запо­чаткував на початку 1930-х рр. гостру кампанію проти українського мовознавства 1920-х рр. [3]

2. Етапи розвитку

У зв'язку з русифікаторським курсом в УСРР у 1931 р. ліквідовано Інститут укра­їнської наукової мови і ряд мовознавчих інституцій Історико-філологічного відділу УАН. На їхній базі в 1931 р. було заснова­но в Києві Інститут мовознавства ВУАН (з 1945 р. — ім. О. Потебні). Одним з голов­них завдань новоствореного Інституту бу­ло викривання «націоналістичного шкід­ництва» в АН. Йому було передано й видання термінологічних матеріалів. Свою наукову роботу під проводом уже згадува­ного Наума Кагановича (1931 — 1937) Інс­титут мовознавства ВУАН почав непере­бірливою критикою наукових праць репре­сованих попередніх керівників і укладених співробітниками ІУНМ словників. Зокре­ма, радянське офіційне мовознавство за­судило і визнало шкідливими для розвитку української науки «українізаційні» тен­денції, які нібито були за своєю суттю на­ціоналістичні й реакційні, відштовхували від російської термінології. Національну українську наукову термінологію почали класифікувати як «хуторянську».

Після знищення четвертого тому ака­демічного загального «Російсько-україн­ського словника» (як і заборони раніше виданих томів), а також вилучення термі­нологічних словників ІУНМ в українській термінології утворилася порожнеча. Щоб заповнити її, в 1934— 1935 рр. було видано два математичні шкільні словники. У 1934 р. Інститут мовознавства ВУАН видав спеці­альний «Математичний термінологічний бюлетень» (Дріпов Д., Сабалдир П. «Проти націоналізму в математичній термінології»), [2] у якому замість нібито вигаданих на­ціоналістами і петлюрівцями українських термінів утверджувались у директивному порядку терміни «інтернаціонального по­ходження» і спільні з російськими. У нау­ковій і навчальній математичній літерату­рі майже всі українські національні мате­матичні терміни остаточно було замінено на прийняті в російській термінології «ін­тернаціональні терміни» або кальки з ро­сійських. У 1937 р. Інститут мовознавства АН УРСР видав загальний «Російсько-український словник», в яко­му в українській частині було багато слів, живцем узятих з російської мови. Цим бу­ло започатковано стрімкий процес зросійщування української наукової мови. В ді­лянці освіти почалася деукраїнізація шкіл і вищих навчальних закладів. У великих містах школи ставали двомовними, а зго­дом — одномовними російськими.

http://www.refine.org.ua/pageid-5763-2.html

2.  Баран  Р.  Чайковськ ий  Микола  Андрійович /  Р. Баран,  Г. Возняк,  Б. Мельничук, Б. Пиндус,  Л. Щербак //  Тернопільський  енциклопедични й  словник. –  Тернопіль: ВАТ ТВПК«Збруч», 2008. – Т. 3. П–Я. – С. 582.






572
просмотры





  Комментарии
нет комментариев


⇑ Наверх