Уточнить пропущенное место утраченного раздела можно будет в ЦДАМЛМ по ксерокопии печатных материалов.
Осталось найти сам раздел 
ЧЕТВЕРТАЯ ПРИЧИНА
В сознание трудящихся постепенно входило понимание того, что победа социализма придет в результате длительной, настойчивой будничной работы, упорной борьбы за развитие культуры, прогресс науки и техники.
Откликом на эти насущные задачи явился следующий роман Юрия Смолича «Четвертая причина». Позднее он зачеркнет эту книгу. Но невзирая на недостаточную художественную завершенность, сбрасывать эту книгу со счетов не следует, ибо мы находим в ней плодотворные искания, способствовавшие формированию жанра научной фантастики в украинской литературе.
Юрия Смолича, одного из организаторов творческой «Техно-художественной группы «А», захватывает идея сближения литературы с наукой. Растут и крепнут его связи с людьми науки, тесней и органичней становится его погружение в гущу жизни. Его все чаще можно встретить в цехах харьковских заводов – на турбогенераторном, ХПЗ, ХТЗ. Нередкий гость он и в лабораториях институтов. Словом, жизнь вовлекает писателя в свой поток – живой, кипучий, стремительный, и это, разумеется, благотворно сказывается на его творческих позициях.
«Четвертая причина» выгодно отличается от «Последнего Эйджевуда» тем, что ее сюжет основан на четкой научной проблеме – использовании звуковых волн для получения нового вида энергии. В результате исследований неожиданно возникает побочное явление – беззвучие – четвертая причина.
Разгадка этой непонятной четвертой причины решается также в форме детектива: беззвучие вначале воспринимается как диверсия, расследование которой ведется сложными методами. Но в целом научная проблема остается основой сюжета, и все перипетии романа продолжают вращаться вокруг этой оси, почти не отклоняясь.
Характер сюжета позволил автору для объяснения загадочного явления столкнуть в единоборстве представителей самых разнообразных отраслей науки.
В «Четвертой причине» появляется новый собирательный герой – молодежь. Горячая, дерзновенная, жизнеутверждающая, страстно увлеченная наукой. А тогда увлеченность наукой была опознавательным знаком эпохи. Жажда знаний, всеобщее к ним тяготение стали знамением времени. Вне знаний, вне культуры невозможно строительство новой жизни, и это хорошо понимают герои Ю. Смолича – молодые рабочие, инженеры, комсомольцы-рабфаковцы. На их стороне все его симпатии. И с явным скепсисом относится он к представителям старой касты ученых.
Роман богат познавательно, насыщен научной информацией, что играло большую роль для того времени. Но порой автору изменяет чувство меры, и тогда технические фрагменты превращаются в некий ребус.
Наиболее уязвимо произведение из-за недостаточного внимания к индивидуализации героев, раскрытию их внутреннего мира. Герои часто даже не названы по имени, указаны лишь их профессии или должности: научный сотрудник, инженер-акустолог и т. д. Тем самым им уготована чисто служебная роль рупоров для изложения той или иной гипотезы.
Ирония, юмор, озорной шарж украшают страницы романа. Но все же успеха автору он не принес. Частные удачи не решали поставленной проблемы в целом. Успех придет позднее.
С. Пыльненький. СПУСТЯ ДЕСЯТИЛЕТИЯ
Фантастика Юрия Смолича и современность
ФАНТАСТЫ И КНИГИ
Радуга (Киев). — 1972. — 2. — С. 158-170.
Пер. в эл. вид В. Колядин, 2014
***
• "ЛІТЕРАТУРА І МИСТЕЦТВО"
(ЛІМ)
— видавництво. Засноване 1930 в Харкові у складі Державного видавничого об'єднання України (ДВОУ). З 1932 — вид-во худож. л-ри, з 1934 має назву "Художня література" (діяло при Наркомосі УРСР), з 1935 — Держлітвидав України, з 1964 — "Дніпро". Серед випущених книг — багатотомні зібрання творів Г. Квітки-Основ'яненка, П. Куліша, Марка Вовчка, О. Стороженка, І. Нечуя-Левицького, М. Кропивницького, М. Коцюбинського; твори сучас. укр. письменників, перекладна л-ра, літературознавчі праці. Виходили серії "Романи й повісті", "Бібліотека сучасної радянської літератури", "Масова художня бібліотека" та ін.
***
«Техно-мистецька група А» — українська літературна й науково-технічна організація, заснована 1928 року в Харкові; існувала до 1931 року.
Історія
Заснована 1928 року в Харкові з ініціативи письменника Майка Йогансена. Декларацію опублікували в «Робітничій газеті „Пролетар“». 31 грудня 1929 року разом із сімома іншими українськими літературними організаціями ввійшла до Всеукраїнської федерації революційних радянських письменників, яка мала «об'єднувати під керівництвом і проводом комуністичної партії більшовиків всі літературні організації, а в найближчій перспективі й тих письменників, які до організацій не належать». Організацію критикували за захоплення техніцизмом. 1931 року «Техно-мистецька група А» самоліквідувалася.
Діяльність
Об'єднувала «на літературному полі представників пролетарської науки, техніки й мистецтва, вважаючи, що на часі пропаґанда засобами розумовими (логіко-математичними) і разом з тим емоціональними (мистецькими). Лише синтеза зусиль робітників науки, техніки й мистецтва може запліднити твори новими елементами». Науково-технічні працівники мали «сприяти зростанню нових кадрів соціялістичного будівництва», поширювати технічні й наукові ідеї через журнали, лекції, радіо й кіно, використовуючи досвід мистецтва впливати на маси, а митці мали надихатися новими технічними ідеями, «конструкційно-будівними образами», науковими гіпотезами, проблемами й проектами.
Учасники
Члени «Техно-мистецької групи А»:
Майк Йогансен — письменник;
Юрій Смолич — письменник;
Левко Ковалів — хімік;
Юрій Платонов — географ, письменник
Олександр Мар’ямов — письменник;
Павло Іванов — письменник;
Олекса Слісаренко — письменник, за освітою агроном;
Вадим Меллер — художник;
Веніамін Брискін — художник;
Олександр Мізерницький — економіст, освітянин;
Павло Дінерштейн — інженер-електрик;
Євген Гуревич (Черрі) — радіоінженер;
П. Дубінін — інженер.
Література
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Що таке техно-мистецька група «А» // Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури (1917—1927). — Т. ІІ: Організаційні та ідеологічні шляхи української радянської літератури. — ДВУ, 1930.
Посилання
527/mode/1up?view=theater Техномистецька група «А»; Федерація об’єднань революційних
письменників України // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 481; 527.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B...
***
Фрагмент з "Четвертої причини" друкувався у журналі (Ярина Цимбал).
***
